Found 61 exact results.
Трагедія сталася 4 липня біля села Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області.
Лише на Берегівщині в урочищі Чорний Мочар, площа якого становить майже 10 тисяч гектарів, через часткове підтоплення було знищено значну частину врожаю.
Приблизно о 15.00 в районі населеного пункту Руський Мочар (Великоберезнянський район Закарпатська область) з літаком був втрачений зв'язок.
Мечислав Мочар (пол.
Трагедія сталась під час здійснення обльоту державного кордону, в гірській місцевості поблизу с. Руський Мочар Великоберезнянського району (Закарпатська область)
Руський Мочар — село в Україні, в Закарпатській області, Великоберезнянському районі.
Поблизу замчища побачив «мочар і сліди гаті ставка» .
У неділю ввечері, 14 листопада, в селі Руський Мочар, що у Великоберезнянському районі Закарпаття, 44-річний чоловік жорстоко побив свою 35-річну співмешканку.
Біля 5.30 5 липня спільною пошуковою групою в напряму населеного пункту Руський Мочар в горах було виявлено уламки літака та тіла трьох членів екіпажу.
В урочищі Мочар виявлено поселення перших століть нашої ери.
Зі страхітливими легендами пов'язані закарпатські болота: Чорнi Багна, Чорний Мочар, Соленi Млаки, Заросляк, Трофанець.
Поліція затримала 44-річного мешканця села Руський Мочар, який під час сварки до смерті побив свою 35-річну співмешканку.
У селі Руський Мочар, що неподалік Великого Березного, ввечері 14 листопада затримали чоловіка, якого підозрюють у вбивстві 35-річної співмешканки.
Учора, 4 липня, біля села Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області впав легкомоторний літак Diamond DA-42 Державної прикордонної служби, в результаті чого загинули троє прикордонників.
Нагадаємо, що 4 липня, біля села Російський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області впав легкомоторний літак Diamond DA-42 Державної прикордонної служби, внаслідок чого загинули три прикордонники.
Як повідомлялося 4 липня, біля села Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області впав легкомоторний літак Diamond DA-42 Державної прикордонної служби, у результаті чого загинули троє прикордонників.
П'ять кілометрів засніженим лісом йшли пішки медики екстреної медичної допомоги, щоб дістатися до 80-річної пацієнтки, у селі Руський Мочар Ужгородського району 20 грудня.
Поліція з'ясувала, що між 35-річною мешканкою села Руський Мочар Великоберезнянського району та її 44-річним співмешканцем виник побутовий конфлікт, який переріс у бійку.
Цього ж дня о 21:40 четверо рятувальників з Осмолоди та 12 місцевих жителів подалися на розшуки 86-річного чоловіка у лісі між селами Цінева та Рівня в урочищі Мочар.
Зокрема, частково знеструмлено 8 населених пунктів - Великоберезнянський район - с. Смереково, с. Чорноголова, с. Буківцьово, с. Розтоцька Пастіль, с. Бегендяцька Пастіль, с. Костева Пастіль, с. Мочар, с. Люта, Перечинський район (10 населених пунктів): с. Туриця, с. Зарічево, с. Лумшори, с. Тур'я Поляна, с. Турички, с. Липовець, с. Лікіцари, с. Полянська Гута, с. Дубриничі, с. Новоселиця, Воловецький район - 5 населених пунктів - с. Ялове, с.Верхні Ворота, с. Канора, с. Лази, смт Жденієво.
Головою його став В. І. Мочар, заступником — М. Томаш.
Його підтримали інші члени вищого партійно-державного керівництва — Мечислав Мочар, Зенон Клишко, Юзеф Циранкевич.
Через розміщення храму Архистратига Михаїла біля урочища «Мочар» часто жителі села Казанова називали себе «мочерниками».
По території, району протікають річки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар.
Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні цих хвилювань «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання в Ізраїль.
Урочища Мочар і Кирнички розташовані зразу під крутими схилами Кичери і Камінця.
Розтоцько-Пастільська сільська рада об'єднує: Розтоцьку Пастіль, с. Руський Мочар, с. Костева Пастіль, с. Бегендяцька Пастіль.
В тлумачному словнику української мови мочар (і): багнисте місце, болотисте місце, поросле мохом і травою.
В урочищі Мочар, біля села — поселення перших століть нашої ери, досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році.
Ще у 1878 р. почалося осушення болота Чорна Мочар, що займало понад 14 тисяч гектарів.
Вони любили пастися там, де мочар (мокрі місця на болотах, вкриті соковитою травою) і дикий хрін.
Великий бере початок на північний схід від села Руський Мочар, на захід від гори Явірник (масив Полонинський Бескид).
Колись у цій місцевості знаходилося заболочене озеро Чорний Мочар (осушено в новий час), на березі якого піднімалися невеликі пагорби.
Наприклад у селі є Микитова криниця, Томова криниця, Штефанова криниця, Соборна криниця, або ж Марків яр, Булатишин яр, Кабаків мочар.
Єдина науково підтверджена знахідка була зроблена Антонієм Маргіттаєм в 1920 році на болоті Чорний Мочар між містами Берегове і Мукачеве.
У 2019 році об'єдналося в громаду з центром Великий Березний, де також входять такі села:Руський Мочар, Розтоцька Пастіль, Бегендяцька Пастіль.
Походить із праслов'янського *sъltvina — «багнувате місце; грузьке, кисле, іржаве болото, драговина, мочар», етимологічно споріднене із праслов'янським *sоlь — «сіль»
Про розкиданість поселення між озерами говорять і назви околиць «Хутір», «Калиновий гай», «Березовий гай», «Мочар», «Дубина», «Городи», «Ділянки», «Гамалія».
Походить із праслов'янського *sоltъvina — «багнувате місце; грузьке, кисле, іржаве болото, драговина, мочар», етимологічно споріднене із праслов'янським *sоlь — «сіль».
Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику (масиви «Долина нарцисів» та «Юліївська гора»), заказнику місцевого значення «Шияня» та в заповідному урочищі «Мочар».
У складі громади 1 смт (Великий Березний) і 7 сіл: Бегендяцька Пастіль, Костева Пастіль, Розтоцька Пастіль, Руський Мочар, Стричава, Княгиня та Забрідь.
Заповідне урочище «Мочар» (втрачене) було оголошене рішенням Івано-Франківського Облвиконкому №166 від 17.05.1983 року на землях колгоспу "ім. Шевченка" (с. Ценява).
Заповідне урочище «Мочар» (втрачена) була оголошена рішенням Івано-Франківського Облвиконкому №166 від 17.05.1983 року на землях колгоспу "ім. Шевченка" (с. Ценява).
В селищі розташовані унікальні болотно-лісові комплекси урочищ «Дубрава», «Дуброви», «Мочар», «Мочарка» та «Дубки» (останні два є об'єктами природно-заповідного фонду).
Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю.
Шеф служби безпеки, Мечислав Мочар, офіційно використовував антисіоністську риторику, але в суспільній думці ці промови мали бути пов'язані з усіма євреями взагалі.
В минулому село було поділено на урочища (кути): Мочар, Гвізд, Зруб (Корчунок), Толока, Абіссінія, Запуст, Турка, Вили, Поділ, Косачів, Гора (Лиса Гора), Кружки.
Були заарештовані десятки жителів: Мочар В. І., Гичко Ю. І., Ференц П. Ю., Лукач І. М. На каторжні роботи до Німеччини було відправлено 81 буштинця.
Вісім водосховищ мають комплексне призначення — сезонне регулювання стоку та риборозведення, з них 4 — на осушувальній системі «Чорний Мочар» — здійснюють короткострокове регулювання стоку при паводках.
Основні маршрути на гору Явірник включають сходження зі сторони селища Великий Березний в напрямку села Руський Мочар, далі або в напрямку притулку для туристів, або до телевізійної вежі.