Found 39 exact results, 11 similar matches.
Ляда дубова.
Подекуди на дверях висить звичайна ляда.
На п'ятий день ляда тихенько тріснула і піднялася.
"У мене пошкодження: бампер, задня ляда, скло, два ліхтаря.
Важка ляда злетіла в повітря разом зі шматком асфальту, наче пір'їнка.
Частини мінівена розлетілися у різні сторони, а задня ляда злетіла у повітря на кілька метрів.
Український приголосний л буває твердий (лад, лоно, лука), м'який (лід, льон, ляда, сіль) і середній перед е та и: зелений, легіт, липа.
Й. Ляда.
Про це у Facebook 18 грудня повідомив намісник Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах архімандрит Онуфрій Ляда.
Творчості майстрині присвячені кінофільми «Ляда» (1974, «Київнаукфільм»), «А льон цвіте» (1980, «Укртелефільм»).
Ля́до (біл. Ляда, рос. Лядо) — село в складі Вілейського району Мінської області, Білорусь.
Й. Ляда Львів, 167 с. 1930 р.
За допомогою двох пневмоциліндрів задні двері-ляда легко фіксується у верхньому (відкритому) положенні.
Башта в нього геть розвернута й крутиться, ляда люку скарьожена й відчинена навстяж та так і стоїть, ніби відзяплена щелепа в пащі апокаліптичної потвори, пораженої блискавкою.
Предстоятелю Православної Церкви України співслужили митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, архиєпископ Рівненський і Острозький Іларіон, намісник обителі архімандрит Онуфрій (Ляда), братія монастиря та запрошене духовенство.
Раз по раз прочинялася ляда погреба, який мереживом кротячих лазів з'єднував шинок з іншими заможними хатами села, і в господу ввалювалися якісь люди та соратники в заморських свитках, лаялися, кляли когось невидимого, проте всесильного, плакали, скреготали зубами, пили чарку і враз сумирнішали.
І намарне завзято і суєтно шукати ключі від цієї скрині – її ляда завжди відкрита тому, хто посміхається і дивиться в небо, на море, хто долонею торкається бруківки і чує тупіт табунів коней Дарія, що мчать повз Созополь у бік Родопських гір.
Для виправ у село рекомендується додаток із поясненнями, що таке корба (ручка, якою приводять в рух вал для набирання води в криниці), сіни (коридор у сільській хаті), ляда (віко великої сільської скрині чи у підлозі перед входом до підвалу), фоса (рів), стайня (приміщення для худоби), шопа (допоміжне господарське приміщення), когут (півень), дзядзьо (дідусь), балія (півень, дідусь, велика кругла бляшана ємкість).
У XVIII столітті воно перейшло до рук поміщика Ляда Хомського.
У 1993 році створив Товариство Вільних Літераторів і видавничу спілку «Полоцька ляда».
Й. Ляда, Львів, 160 с. (Бібліотека "Воєнні спомини"). 1932 р.
Ля́до (біл. Ляда, рос. Лядо) — назва низки населених пунктів у Білорусі та Росії.
Ляда в середину циліндра відчинена і туди по драбині влазить чоловік.
У гуцулів побутували дещо інші назви частин ляди: сама ляда називалася набівка, хвости — снизьки, роспинка — стріла.
На початку ХІХ століття село Тайниця від Ляда Хомського до поміщика Пилипа Закревського.
Завдяки рухомому з'єднанню з верхніми брусами рами верстата, ляда може гойдатися взад і вперед на манір гойдалки.
Приміщення закривалося важкими бетонними сейфовими дверима, а на вході вгорі була масивна металева ляда, що замикалась масивним замком.
Ляда, набівка — частина верстата, крізь яку проходять нитки основи і за допомогою якої прибиваються одна до одної утокові нитки.
XX ст. Ця ляда була ще недавно (до 1922 р.), але тепер її немає.
У крамницях і ятках може використовуватися ляда (від нім. Lade — «скриня, шухляда») — віконниця, що відкидається назовні вниз і утворює таким чином прилавок.
Іоан Прокопчук; намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах ігумен Софроній (Бордюк), насельник обителі ієромонах Онуфрій (Ляда) та запрошене духовенство.
В 1945 році була збудована школа на три класні кімнати із дерева, яке привезли із хутора Ляда, де розібрали будинки поляків, які там жили раніше.
Виводячи корінь "ленд" від слов'янського слова "ляда", що означало необроблене поле, він екстраполював його на означення "лядський", що є прикметниковою формою, згадуваного у "Повісті Временних Літ" слова "ляхи".
Складається з таких деталей: двох дерев'яних горизонтальних брусків (власне ляди або «рами»), бічних стійок («снизьок», «лядобійців», «хвостів»), берда («бляту») і верхньої перекладини («стріли», «роспинки»), що лежала на поздовжніх жердках каркаса кросен, завдяки їй ляда могла гойдатися взад і вперед на зразок гойдалки.
Ляда традиційного ткацького верстата-кросен складається з таких деталей: власне ляди (або рами) — двох горизонтальних дерев'яних брусків, двох хвостів чи ківків (у Галичині відомі як лядобійці) — тонших вертикальних брусків, вставлених в отвори на кінцях горизонтальних, ро́спинки — третього горизонтального бруса над верхнім бруском ляди, що лежить на жердках (поребринах) верстата і прив'язується до них.
Борк (борг, кредит, від нім. Borg), бурштин (янтар, від нім. Bernstein), га(е)ндель (торгівля, від нім. Handel), гендляр (торговець, від нім. Händler), ґешефт (угода, торговельна операція, від нім. Geschäft), ляда (прилавок, від нім. Lade), тандита (місце торгівлі речами, що були в користуванні, від нім. Tand — дрібничка), угаблювати (заощадити, припасти, від нім. gabeln), фант (вид гри, предмет або річ, що дається в заставу, від нім. Pfand), шахер-махер (обман при купівлі, від нім. schachern (гебр. sakar) — торгуватися, спекулювати; Schacher — махінація, дрібна спекуляція; machen — робити), юрґельт (плата, від нім. Jahrgeld);
торгівля Борк (борг, кредит, від нім. Borg), бурштин (янтар, від нім. Bernstein), га(е)ндель (торгівля, від нім. Handel), гендляр (торговець, від нім. Händler), ґешефт (угода, торговельна операція, від нім. Geschäft), ляда (прилавок, від нім. Lade), тандита (місце торгівлі речами, що були в користуванні, від нім. Tand — дрібничка), угаблювати (заощадити, припасти, від нім. gabeln), фант (вид гри, предмет або річ, що дається в заставу, від нім. Pfand), шахер-махер (обман при купівлі, від нім. schachern (гебр. sakar) — торгуватися, спекулювати; Schacher — махінація, дрібна спекуляція; machen — робити), юрґельт (плата, від нім. Jahrgeld);
кравецтво, шевство, ткацтво, кушнірство Бинда (стрічка, від нім. Binde), варстат (ткацький, столярний верстат, від нім. Werkstatt), гарасівка (вузька вовняна стрічка, від нім. Arras — вовняний виріб), гнип (шевський ніж, від нім. knip), дзуга, цуґа (частина ткацького верстата, від нім. Zug), доштуковувати (робити якусь річ більшою, довшою, від нім. Stück), дратва (шевська нитка, від нім. Draht), дреліх (полотно, трьома нитками ткане, від нім. Drillich), єдваб, гедваб (сорт шовкової матерії, від нім. gotawebbi), замша (замша, від нім. Sämisch(leder)), каразія (сорт простого сукна, від нім. Karsei, Kersei), кльоп (ручок пряжі, від нім. Kloben), крампулець, кремпіль, кремполець (частина ткацького верстата, від нім. Krummholz), лудан (сорт матерії, від нім. lode — груба вовняна тканина), ляда (віконниця, покришка, частина ткацького верстата, від нім. Lade), нют, ніт (заклепка, від нім. Niet), нютувати, нітувати (заклепувати, від нім. nieten), стрихіль, штрихіль (інструмент для витягування шкіри, від нім. Streiche), шида (частина ткацького верстата, від нім. Scheide), шохти, шофти (частина ткацького верстата, від нім. Schaft), шпулька (котушка для намотування ниток, від нім. Spule), штата (приладдя, на якому кожум'яки розвішують шкіри, від нім. Stag (schiffstau)), штак (частина ткацького верстата, від нім. Stacken);
Бинда (стрічка, від нім. Binde), варстат (ткацький, столярний верстат, від нім. Werkstatt), гарасівка (вузька вовняна стрічка, від нім. Arras — вовняний виріб), гнип (шевський ніж, від нім. knip), дзуга, цуґа (частина ткацького верстата, від нім. Zug), доштуковувати (робити якусь річ більшою, довшою, від нім. Stück), дратва (шевська нитка, від нім. Draht), дреліх (полотно, трьома нитками ткане, від нім. Drillich), єдваб, гедваб (сорт шовкової матерії, від нім. gotawebbi), замша (замша, від нім. Sämisch(leder)), каразія (сорт простого сукна, від нім. Karsei, Kersei), кльоп (ручок пряжі, від нім. Kloben), крампулець, кремпіль, кремполець (частина ткацького верстата, від нім. Krummholz), лудан (сорт матерії, від нім. lode — груба вовняна тканина), ляда (віконниця, покришка, частина ткацького верстата, від нім. Lade), нют, ніт (заклепка, від нім. Niet), нютувати, нітувати (заклепувати, від нім. nieten), стрихіль, штрихіль (інструмент для витягування шкіри, від нім. Streiche), шида (частина ткацького верстата, від нім. Scheide), шохти, шофти (частина ткацького верстата, від нім. Schaft), шпулька (котушка для намотування ниток, від нім. Spule), штата (приладдя, на якому кожум'яки розвішують шкіри, від нім. Stag (schiffstau)), штак (частина ткацького верстата, від нім. Stacken);
Залиті садиби, підвали та ляди у приватному секторі Бердянського, Мелітопольськогго, Розівського і Михайлівського районів.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко на Великдень відвідав Свято-Благовіщенський Ляденський храм у селі Малі Ляди.
Антон Савельєв (позивний «Сава») похований на кладовищі селища Нові Ляди в Тамбовській області.
Тобто ляди навіть в такій системі реалізовували свої таланти.
Прокуратор не на жарт перепудився, коли в ляду загупало і хтось суворо пошуткував: "Відкрийте, міліція!".
Відкрив ляду – від туда вогонь.
Для цих політиків нічого не значило підняти ляду з того пекла, а потім прикрити її ціною рясно пролитої народної крові.
Як тільки вона ляду смикнула, пролунав вибух.
Інший табір з такої ж кількістю техніки розташовано у лісовому масиві біля села Ляди Брянської області за 3-4 км від державного кордону.
закрий ляду,
Є категорія покупців, які вважають святим обов'язком перемацати, наприклад, цілу ляду свіжої випічки.