Found 1 exact results, 29 similar matches.
Одним з них був лакуза з CNN, - заявив він у парламенті перед членами правлячої партіі «Справедливість та розвиток» (AKP).
Думайте, лакузи!
Хоча лакуз вистачає.
Ці непримиренні лакузи керуються принципом: "Славіте Тимошенко, або помріть!"
Шельменко-денщик — герой однойменної п'єси Григорія Квітки-Основ'яненка, уособлення хитрого малоросійського лакузи.
Думайте, лакузи!Життя не наліза на ваш копил.
Як намагалися зробити ці органи ручними лакузами президента.
Селянам воля – «золота», «справжня», «людська»; для панів та їхніх лакуз – «дурна», «розбишацька».
На заклик одного з провідників опозиції-«червоносорочечників» натовп кинувся переслідувати його як урядового лакузу.
Вставали Коперники і Джорджоне, Шевченко підводив могутнє чоло, І біля їхнього вічного трону Лакузи жодного не було.
Вставали Коперніки і Джорджоне, Шевченко підводив могутнє чоло, І біля вічного їхнього трону Лакузи жодного не було.
Поки панує ця соромітна мовчанка, вчорашні вислужники, лакузи і стукачі витягли з небуття свого шефа, який керував страхом.
Комуністи в цій владі – лакузи Москви, але вони не порвали з національними мовами, культурою й традиціями.
Перелік таких поділів можна продовжувати, чим так радіють зовнішні та внутрішні вороги Української державності, а їм як лакузи підтакують доморощені яничари.
Бо у них таке завдання було, ближче вони стояли до народу, вони не були такими лакузами, не прислужувати тим чи іншим загарбникам, котрі були в Україні.
До честі донеччан – вони виявлялися особливо стійкими в обороні української правди перед цілим сонмищем брехунів, лицемірів і лакуз – усім ідеологічним апаратом Імперії Зла.
Справа Левченка, в силу своєї зручності для пристосуванців і лакуз, живіша від справи Леніна й перемагає не тільки в російських телеефірах, а й іноді в головах громадян України.
Зберегти це саме обличчя політичним лакузам не допоможуть уже ніякі опереткові акції протесту, організовувати які КПУ зі своїм Союзом робітників з доброго дива кинулися, коли поїзд уже, вважай, пішов.
Мільярди вір зариті у чорнозем,Мільярди щасть розвіяні у прах.…Коли б усі одурені прозріли,Коли б усі убиті ожили…Тремтіть, убивці, думайте, лакузи!Життя не наліза на ваш копил.Ви чуєте?
І тепер за допомогою штатних лакуз-вчених, які утримуються державним бюджетом, починають теоретичне обґрунтування цієї штучної, абсолютно дегенеративної дефініції, якої взагалі в світі не існує.
«Дурники», «посіпаки», «продажні потвори», «малороси», «лакузи», «совки», «недоумки» – це тільки мала частина тих слів, якими одні українські патріотичні інтелігенти (принаймні, якщо брати до уваги вищу освіту) називали інших.
Слава Богу, у офіційного Києва зник вигин спини і граціозність лакузи при спілкуванні з Росією, яка у стосунках з нами діє за давнім німецьким прислів'ям "Будьмо братами, або я проломлю тобі голову".
Він додав, що назагал слушний заклик Місьо до "суду громадської думки" висловлений нею стосовно Мельниченка наприкінці статті, вже відбувся в Європі й США, однак засуд винесено у протилежний бік - проти самого Кучми і його лакуз.
І ще одна доречна цитата з Карла Маркса: «Країна, яка, подібно до давніх Афін, дивиться на лакуз, паразитів, підлесників, як на винятки, котрі суперечать народному розуму, як на юродство, – така країна є країною незалежності та самостійності».
А гетьманам і на думку не спадало через суд забороняти їх критикувати, або схвально сприймати тупі потоки лестощів, або наймати зграї лакуз, які б на кожному куті істерично волали: "Гетьман – наша мама, ми ж без нього помремо!"
Не дивно, що у світі складається враження, наче Росія зовсім не веде війну, що російської агресії немає, тому на неї можна не реагувати, а в офіційних документах міжнародних організацій називати лакуз Кремля «прихильниками федералізму» і залюбки вживати термін «конфлікт на Сході України»…
Але, схоже, вони в усьому керуються «українським серцем», тоді як давно вже час ставити на перше місце «українську голову», здатну раціонально осмислити ситуацію, зважити стратегічні та тактичні перспективи тих чи інших дій і завжди мати на увазі нейтралізацію підступів Москви та її зарубіжних лакуз.
Хоч за часів Брежнєва під личиною "інтернаціоналізму" безпардонно і нахраписто здійснювалася політика русифікації всіх поневолених червоною імперією народів, але саме малоросійські владоможні лакузи Кремля - щоб вислужитися перед своїми кремлівськими панами - з власної ініціативи намагалися бігти попереду русифікаторського молоха, чого не робило керівництво інших так званих "союзних республік".
Тотально зрусифікувавши так зване "українське республіканське телебачення", московські "інтернаціоналісти" (читай: войовничі великодержавні шовіністи) та їх малоросійські лакузи упродовж життя буквально одного покоління зробили те, що не вдалося зробити московським самодержцям Петру I та Катерині II упродовж століть - перетворили значну частину українського народу на недорікувате бидло, яке соромиться власної мови.
Обожествлення лідера партії, його безальтернативність, непогрішимість будь-яких, навіть відверто безглуздих її кроків, фаворитизм найнижчого ґатунку, коли з-за плеча лідера у народ визирали відверті політичні лакузи, келійність прийняття рішень, відсутність інших яскравих постатей в партії, неприпустимість внутрішніх дискусій, табу на ініціативність та власну думку, домінування горлодерства над виваженим аналізом і прорахунком - ці та інші огидні риси характерні для "кухні" "Батьківщини" і понині.