Found 57 exact results.
Триває візит Генерального секретаря Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ) до України монсеньйора Дуарте да Куня.
Вершина — гора Куня.
Міста: Куня-Ургенч, Ургенч, Хіва, Хазарасп, Кунград.
Більшість пам'ятників Куня-Ургенча були повністю або частково зруйновані.
Час створення карти Мао Куня точно невідомий.
Наприклад, корінні жителі села говорили замість «коня» — «куня», «корова» — «курова», «Кольчини» — «Кульчини».
«Ми розраховуємо на вас, українці, – звернувся на кінець зустрічі о. Дуарте да Куня, – щоб ви не тільки захистили, але й поширювали цінності в Європі».
На закінчення зустрічі о. Дуарте да Куня висловив переконання про те, що не можна допустити, щоб Україна стала жертвою цинізму та егоїзму багатих та сильних цього світу, в той час як вона ціною таких неймовірних жертв захищає цінності, важливі для усієї європейської спільноти.
Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: “Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот”.
З 1955 по 1056 — старший товарознавець Куня-Ургенчського сільського споживчого товариства.
Саме скорочена форма її імені («Куня») дала назву слободі.
Мавзолей Пахлаван-Махмуда і цитадель Куня-Арк було прикрашено плиткою.
Куня (порт. Cunha; МФА: [ˈku.ɲɐ]) — парафія в Португалії, у муніципалітеті Брага.
Окупувавши Пекін, Фен Юсян змусив Цао Куня відмовитись від влади.
Найбільшими містами, крім столиці, були Ташауз, Ургенч, Куня-Ургенч, Турткуль, Нукус і Ходжейлі.
Особистий стяг інфанта Енріке тримав Руй де Мелло да Куня.
Ана Марсела Куня (порт. Ana Marcela Cunha, 23 березня 1992) — бразильська плавчиня.
У 1830—1831 роках було збудовано канал до Куня-Ургенча.
У 1388 року Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм.
У 1388 році Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм.
У 1932 утворений Ташаузький округ, куди відійшло 5 районів (Ільялінський, Куня-Ургенчський, Порсінський, Тахтінський і Ташаузький).
Північні райони Китаю контролювало чжилійське угруповання Цао Куня та У Пейфу, північно-східні райони — фентянське (мукденське) Чжан Цзоліня.
Ім'я Дан Ма Сі або Темасек написано китайською мовою як 淡 馬 錫 на карті Мао Куня .
Коли в жовтні 1924 року війська Фен Юсяна повалили Цао Куня, Гао Лінвей утік до Тяньцзіня, а потім — до Шанхая.
Тим не менше, Тимур розглядав місто як конкурента Самарканда, і протягом 5 військових кампаній, він знищив повністю Куня-Ургенч в 1388.
В жовтні наступного року, під час війни проти Чжан Цзоліня, генерал Фен Юсян зрадив Цао Куня та взяв його під варту.
Південний уряд залишив спроби захистити конституцію 1912 року, бо парламентарії пішли на поступки півночі, щоб приєднатися до маріонеткового уряду Цао Куня.
Однак Маліньді на карті Мао Куня знаходиться на південь від міста 慢 八 撒 «Маньбаса» (Момбаса), тоді як в реальності Момбаса південніше Малінді.
Головна визначна пам'ятка Куня-Ургенча — 60-метровий мінарет Кутлуг-Тімура, побудований у середині XIV століття, що робить його найвищим цегельним мінаретом у Середній Азії.
Кенеурге́нч, Куня-Урге́нч (туркм. Köneürgenç — Старий Ургенч, араб. Ґурґандж) — місто з населенням 31 400 жителів, адміністративний центр Куняургенцького етрапу Дашогузького велаяту Туркменістану.
Для економії вугілля, Шеклтону довелося організувати буксирування корабля від берегів Нової Зеландії до краю антарктичного пакового льоду за допомогою пароплава бродяги під назвою «Куня».
На зразок давньоримських шляхових карт, таких як знаменита Пейтингерова таблиця, карта Мао Куня не має точного масштабу, і не намагається показати точні обриси континентів і островів.
Згідно анотації на карті Мао Куня, самим віддаленим пунктом, досягнутим китайським флотом, був «Хабур» (哈 甫 儿, Ha-pu-erh); через сильні шторми, флот не міг слідувати далі.
Сучасна назва «Кунья́», яка нагадує російський прикметник ку́нья («куня, куняча, куницева»; зображення куниці присутнє на гербі розташованого на її березі міста Краснозаводська) далека від оригіналу.
Один з його підлеглих, Фен Юсян, ставав усе більш невдоволеним політикою Цао Куня й У Пейфу: його симпатії були на боці гоміньданського уряду Сунь Ятсена, що розміщувався в Гуанчжоу.
Восени 1924 року Чжилійське угруповання майже досягло перемоги у Другій чжилійсько-фентянській війні, але в цей час Фен Юйсян зрадив кліку, захопив Пекін і посадив Цао Куня у в'язницю.
Після Куня-Ургенч був остаточно залишено через зміну течії Аму-Дар'ї в 1576 році, центр регіону зміщується на південь, а в 1619 р. Араб Мухаммад-хан, оголосив Хіву столицею ханства.
Найвідомішим мавзолеєм Куня-Ургенча, насамперед серед ісламських прочан, є мавзолей Наджм пекл-дін ал-кубра (араб. — «Зірка релігії») — суфійського подвижника XIII ст., що вважається основоположником суфізму в Хорезмі.
За підрахунками Міллса, на карті Мао Куня можна знайти 499 географічних назв, переважну більшість яких можна досить впевнено інтерпретувати, порівнюючи їх, наприклад, з топонімами з арабських і португальських джерел.
Однак під тиском всесильного старшого палацового євнуха Ван Куня склав з себе повноваження і зник на півдні в гірському районі Ґуйлінь, де зустрічався з найбільшим філософом і вченим того часу Ван Фучжи.
Спочатку Туркменська РСР ділилася на 4 повіти (Красноводський, Мервскій, Полторацький, Тедженський), 5 районних шуро (Ільялінське, Куня-Ургенчське, Порсінське, Тахтінское, Ташаузьке), 2 вілайєта (Керкинський, Ленінсько-Туркменський) і 1 тумен (Келіфському).
— I ст. н. е., коли удосконалюються зрошувальні системи, виникає низка великих міст (Хіва, Хазарасп, Куня-Уаз, Кан-думкала, Гульдурсун, Казакли-Яткан, Велика Айбуїркала, Воянган), зростає кількість населення, розвиваються ремесла і мистецтво.
Пекінський переворот (спрощ.: 北京政变; кит. трад.: 北京政變; піньїнь: Bĕijīng Zhèngbiàn) — поширена назва державного перевороту 23 жовтня 1924 року, що призвів до повалення Фен Юсяном президента Цао Куня, керівника мілітаристської Чжилійської кліки.
У результаті Туркменська РСР стала ділитися на такі райони: Ашхабадський, Байрам-Алійський, Геок-Тепінський, Дейнауський, Іолотанський, Казанджікський, Калінінський, Керкинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський, Куня-Ургенчський, Ленінський, Марийський, Мургабський, Саятський, Тахта-Базарський, Тахтінський, Ташаузький, Тедженський, Ходжамбаський і Чарджоуський.
По всій іспанській та португальській Південній Америці крохмаль тапіоки, або крохмаль, використовується для виготовлення регіональних варіацій булочок із запеченого сиру, місцевих відомих як пандебоно, пан де юка, pão de queijo, чипа або куня та під іншими назвами.
Після переходу в жовтні 1923 року влади до представника чжилійського угруповання Цао Куня (1862—1928), котрий став президентом країни (1923—1924), війну проти центрального уряду розпочали фентянці Чжан Цзоліня, котрі вважали себе обійденими при розподілі впливів у державі.
«Карта Мао Куня» (англ. the Mao Kun Map, кит. 茅 坤 图) - прийнята серед західних істориків назва єдиної, що дійшла до наших днів китайської карти Мінської епохи, показує морські шляхи, що використовувалися в часи плавань Чжен Хе (1401-1433).
Історично першим узбецьким державним утворенням можна назвати Хівинське ханство у південній частині басейну Аральського моря зі столицею в місті Вазір, пізніше — Гургандж (Куня-Ургенч, суч. Ургенч), яке бере свій початок від середньовічної держави Хорезм й існувало в період бл. 1512-1919 років.
З іншого боку, висловлювалося припущення, що насправді вказаний на мапі Мао Куня 麻 林地 (Маліньді) насправді не Малінді, а значно більше південний порт Кілва-Кісівані (у сучасній Танзанії); за цією версією 麻 林地 означає «земля ( ді ) Махдалі (малінь)», по імені правлячої в Кілва династії Махдалі.
Ні до яких наслідків це не призвело, хоча Л. Шнейдер і зазначав, що якість тексту в підручнику Гу Цзегана була така, і висновки подавалися так ненав'язливо, що його пропустила навіть цензура реакціонерів-мілітаристів Цао Куня і у Пейфу; на щастя, Ху Ши не згадував про це.