Found 3 exact results, 19 similar matches.
користолю́бний
- Те саме, що кори́сливий.
Він повинен бути високого добродіючого життя, випробованої моральності, тихий, скромний, шанобливий, тверезий, не користолюбний.
Не духовні ж люди сприймають лише земний, сюжетний, користолюбний бік Його притч, лише поверхневий матеріальний бік, не осягаючи духовного.
Один — це дуже жадібний, користолюбний шахрай, а другий — це його маска ханжі, що засвоїв усі манери, весь жаргон церковників, і який дурить усіх простаків.
Влада «януковичів» – це спільнота безпринципних, агресивних, жорстких, жадібних, користолюбних і честолюбних інтриганів.
Добре мати діловий сектор, у якому акціонери не стають жертвою користолюбних директорів.
Діагноз суботнього "консиліуму" був очікуваним і загальновідомим: політики є користолюбними, обмеженими, мало інтелектуальними, зрадливими й, зрозуміло, жадібними…
В Латвії про людей, які працювали, зокрема в Ірландії, говорили, що вони зрадники держави, користолюбні, не є патріотами.
Ідеться про кланово-олігархічну систему з розгалуженою сіткою її користолюбних агентів.
А в Україні все ще працюють методи силового тиску, шантажу, залякування, використання силового тиску з метою реалізації власних політичних, силових чи користолюбних інтересів
Злочинний світ в романах Текерея виступає таким, яким він є — користолюбним й аморальним.
Починаючи від користолюбної гувернантки, закінчуючи її подругою-феміністкою, що її тероризує, і нареченого Родеріка, який згодом стає її чоловіком.
Він нещадний до негідників і «користолюбних ідіотів» (таких як Альтюсер), але симпатизує своїм героям: Арендт, Камю, Кестлеру, Колаковському, Саїду.
Гавел, як і раніше, картав споживацьку ментальність, установку на міщанський затишок, користолюбну сутність капіталізму, що зароджувався, дріб'язкові суперечки політичних партій і не пропонував натомість нічого вагомого і дієвого.
А в Україні, на мою думку, а я читаю українську пресу щоденно, все ще працюють методи силового тиску, шантажу, залякування, використання силового тиску з метою реалізації власних політичних, силових чи користолюбних інтересів.
Ферлей почав нападати на монастир: намагався відібрати всі земельні дарування Анни Гойської, включно з монастирськими будинками, у яких жили монахи; грабував майно і тероризував монахів; посилав своїх гайдуків грабувати і руйнувати монастирські приміщення.Протестант "лютеранської єресі" і, взагалі, за переданням, користолюбна і зухвала людина, Фірлей не міг змиритися з тим, які багаті внески пожертвувала Гойська на Почаївський монастир.
«Радінформсупутник» — організація Головного розвідувального управління ГШ, у завдання яких входить користолюбна продаж не-секретних знімків, зроблених супутниками ГРУ.
З ним згодна літературознавець Ванда Супа (пол. Wanda Supa), яка вважає, що образ цього персонажа несе в собі риси користолюбних мольєрівських героїв.
Такі еліти компенсують свою професійну неспроможність, інтелектуальну вбогість активною демагогічною діяльністю, вміло використовуючи інстинкти і стереотипи натовпу у своїх користолюбних цілях.
Якщо говорити про чиновництво, то піклуючись про зовнішній добробут держави, цар повинен звертати увагу і на його внутрішній доброустрій, для цього він повинен перш за все слідкувати за тим щоб поставлені судді і чиновники не були користолюбними.
Викликане утисками користолюбного Гесія Флора, призначеного за Нерона правителем Юдеї, і підпалюване фанатизмом ревнителів-зілотов, повстання охопило всю Палестину і сусідні області Єгипту і Сирії; в Олександрії, Дамаску та інших містах йшли вбивства і вуличні битви, в яких гинули десятки тисяч людей.
Повстає питання взаємозв'язку волі та знання і їхньої взаємодії, взаємозв'язку емоцій та знання, питання прагнень людини, коли, наприклад, під дією жадібності, гніву, заздрості чи через корисливу мету з нахилом до ненаситності, людина діє всупереч своїм знанням або шукає знання, які б мотивували чи прискорили досягнення, наприклад, користолюбних цілей.
• Викривальний діалогізований монолог (від слів «Якби ви вчились так, як треба» до слів «Свої кайдани, свою славу!») – своєрідна дискусія, де ліричний герой викриває самозакохане хизування власною європейською освіченістю, рабське схиляння перед чужою «премудрістю», поверхове слов'янолюбство й одночасне нехтування рідною мовою; пафосну ідеалізацію минулого України й небажання бачити в ньому національну зраду гетьманів і козацької старшини заради власних користолюбних інтересів, що призвело до ганебного нинішнього стану бездержавності, відсутності національної самоідентифікації, честі й гідності.