Found 6 exact results, 27 similar matches.

VOCABULARY
ковба́ня
meanings
  • Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, перев. з водою, болотом.

Джерело не візьметься багвою, Мов ковбаня в прірві лісовій, Стань над ним навколішки і пий.

Біля станції була вирита ковбаня глибиною 12 метрів.

Урочища: Балачиха, Борискова Лоза, Вовкова Гора, Гало, Голиківщина, Гора, Ковбаня, Котивщина, Левадки, Лиса Гора, Ситне, Трубайло, Турківщина, Царицине, Чайка.

-аня, -яня: Бабаня, Баня, Ваня, Ганя, Грабаня, Калабаня, Каня, Кланя, Ковбаня, Ковданя, Краня, Лоханя, Паня, Параня, Переганя, Сабаня, Соханя, Суханя, Череваня, Черепаня, Чобаня, Шаня; Няня

Місцевість села рівнинна, з трьох боків воно обмежено річками: північний схід — річкою Сейм, північний захід — затока Ковбаня і річка Перебродка, а на південному сході — річка Осога.

При них та в їх околицях пам'ятають немало ковбань, водяних ям, місць для купання, серед яких Безодня - «небезпечне для прохожих болотисто-трясовинне місце»; Велика яма - «водяна ковбаня, де купались діти»; Мокра - «надрічкова водяна балка»; Сажалка - «невелике штучне водоймище для розведення риб».

Розбиті дороги, ковбані.

Окремі оптимісти, щоправда, покладають надії на те, що, сягнувши «дна», країна мусить випірнути з тієї ковбані, в якій опинилася.

Я подумав, яке то щастя, що, наковтавшись із ковбані страху, не захлинувся ним навік, а, попри все, мріяв про правду.

Але цього разу вже можна констатувати інше: ефір Національної телекомпанії України системно перетворюється на ковбаню для олігархічних обмилків.

Вони так-сяк латані ще після повені 2008-го року і донині перетворилися на суцільні ковбані.

Ще груша і три яблуні за хутором, коло ковбані, де прали й полоскали одяг.

В невеликих ковбанях крім нього та іншого інтродуцента - карася сріблястого іншої риби немає...

Презентація першого на Волині персикового саду відбулася в липні в невеличкому віддаленому селі Ковбань Горохівського району Волинської області.

Подумайте: він же з такими хитрощами стягнув брата у ковбаню, з такими усиллями майже три століття накладав на його каміння, він так зручно розташувався в хаті, стільки клопотався, щоб завести свої порядки, перетаскав із Росії сюди свою високу культуру: самовар, тараканів, ногаї, матюки, — і раптом вилізає з ковбані отой недобиток, заявляє претензії на хату, на землю і викидає тараканів, ногаї, матюки, усю високу культуру разом з "братом".

Збирання врожаю у першому на Волині персиковому промисловому садку, в невеличкому віддаленому селі Ковбань Горохівського району, що на Волині, пройшло святково.

Старий Остап Ковбань - потомствений лоцман - природно, противиться прогресу, але його син і дочка, як і належить радянської молоді, з радістю вливаються в процес будівництва світлого майбутнього.

“В Україні клопи, відомі як «водяні скорпіони» (представники родини Nepidae ряду напівтвердокрилих, а не «семейства клоповьіх», як називає їх вельмишановна журналістка) завжди були і є звичайними мешканцями ставків, мілких озер, ковбань та постійних калюж.

І тоді всякому видно стане, що під що під тими посудинами ховається простісінька голова пешехонського негра, що під тими посудинами, та єропейськими украденими смокінгами живе той самий "брат" наш Каїн, який так щедро навалював на нас каміння, який і тепер потихеньку готує його для нас і який в слушну годину знов спихне нас у ковбаню.

А чи дивно, що ми схопились за голову, побачивши як на нашій землі, у нашій хаті хазяїном і паном розсівся наш "брат", той самий брат, який два з половиною століття тому назад крутив вам руки за спину, катував нас, спихав у ковбаню і бив нас чоботами по голові, коли ми втопаючи кричали й борсались; той самий брат наш Каїн, який, цілі століття убивав нас, чавив нас камінням, заливав нас брудом, сміттям, викидав з нашої хати наші святощі, нищив і плюндрував нашу землю?

Ми, юні натуралісти, зелені патрульні, піонери-герої, ганяли до неї на роверах, стрибали в її зеленуваті води з берегів і кладок, бісилися й казилися в її штучних ковбанях, розкладали над нею вогнища, викурювали перші в житті сигарети з фільтром, влаштовували масові бійки район на район (проти нас були Майзлі, Гірка за нас), а надвечірньої пори в її зарослях-джунґлях підглядали за гріхопадіннями старших пацанів або солдатів авіаполку та їхніх добровільних жертв, з яких не одна могла виявитися нам ровесницею.

Бо, кажуть, в засуху пересихала, залишаючи одні ковбані.

А найулюбленішими його місцями були трясовини, вири та ковбані.

Біля підніжжя скель знаходяться ковбані, ніші, малі і великі печери, а серед щебеню осипів можна зустріти кремінь.

Інколи на річці можна бачити диких качок та гусей. 2012 року в затоці Сейму, Ковбані, поселилася пара лебедів.

У 1864 році хутір Гусакове мав 1 272 жителі, економію і ковбаню (ставок).

Воно являло собою неглибоке місце в ставку, озері, річці, чи яму-ковбаню з водою.

Щоб отримати мачулу, луб вимочували у мочилах — спеціальних ямах, ковбанях, наповнених водою.

Однак старий лоцман Остап Ковбань не поспішає миритися з прогресом.

Скибінь, також Ковбань — річка в Україні, у межах Оратівського та Іллінецького району Вінницької області.

У картині лоцман Остап Ковбань зображений як негативний персонаж, який не хоче миритися зі змінами звичного укладу великої родини, затопленням порогів і батьківської хати, а тому наважується на диверсію.

На території Шпакова славились багатющі ліси з назвами дільниць, як Паросля - «соснове рідкодерев'я з моховим підніжжям, де росла висока трава, верес»; Чорне лядо1 - «сухий острів серед болота, на якому сосновий ліс, затемнений густими заростями»; Дубки - «молодий дубовий гай»; Обірок (Обурок) - «невеликий лісок побіч великого бору»; Косогір (Косогор) - «крутий схил пологої висоти»; Кам'янка - «місце із залежами каменю»; Гайок - «маленький гай листяних дерев»; Посадка - «посаджений ліс на місці зрубу»; Покоси - «лісова галявина, заросла густою травою, яку косили»; Ямки - «лісові ковбані».

Усі ці наділи мали свої імена, як Кривуля - «культивований ґрунт кривої форми»; Чорториї - «пасовисько, поле з глибоким яром, поритими ковбанями, про яких казали: «тут чорти риють»; Задуб (Задуба) - «поля, городи в околиці кутка Дуби, де був дубовий гай»; Кочувщина - «орний ґрунт на маєтності власника Кочува»; Сіножаті - «старовинний сінокіс»; Ваканци - «вакантні наділи землі»; Придатки (Вузькі, Широкі) - «ґрунти площею 0,5 десятин, надані в придаток до основних наділів»; Зарів'я - «поле за колись великим ровом»; Прогін - «дорога, якою переганяли худобу, тут брали червону глину»; Вигін - «міжгорбиста долина, де випасають тварин»; Гора - «висотні місця, засаджені лісовими деревами»; Зайцева шия - «пасовисько формою шиї на маєтності Зайця»; Вовче поле - «колись громадська земля з густими заростями провалистих ярів»; Піскунова долина - «пасовисько за горбами в широкій долині»; Новини - «ліс на колишньому корчунку»; Панський ліс - «березовий гай, належний дворовому панові Яроцькому»; Шулякова гора - «колишня маєтність Шуляка»; Губоч - «горбисте поле, яке колись селянин міг обробити сохою протягом дня»; Бичовник - «кусок вимощеної дороги в село від головної траси»; Сажавка - «водоймище неподалік колишнього панського двора»; Вільховиця (Ольховіца) - «вільховий гай»; Сидорова гора «на маєтності Сидора»; Лихий рів (Лихирув) - «глибокий рів з небезпечними зсувами»; Німецькі могили коло церкви.