Found 2 exact results, 14 similar matches.

Саме його виступ, в якому він зокрема зазначив, що «хто з нас любить свій народ, його своєрідну культуру, його звичаї й віру та хоче йому до кінця життя вірно служити і не хоче його запродати, той повинен це місце з огидою покинути», зірвав завершення з'їзду і розпочав підготовку до Загального собору всіх русинів, живучих в Угорщині, на 21 січня 1919 р. у Хусті.

Потім почав він промову приблизно того змісту, що ось на фронті невдачі, а все тому, що до Штабу Дієвої армії пролізли зрадники, що хотять запродати Україну Москві; навів і доводи: останній наш Уряд із членами Директорії — Петлюрою й Макаренком, не зважаючи на протести членів Директорії — [Опанаса] Андрієвського й [Євгена] Петрушевича, постановили ввійти у згоду з большевиками та завести в Україні радянській устрій; що він, Оскілко, хотів цьому перешкодити, тоді його усунули з посади (а я й не знав цього! — промайнуло в мене в голові).

Як запродав гетьман У ярмо християн, Нас послав поганяти.

Проти Івана Виговського на цій раді прибічниками Москви було висунуте безпрограшне звинувачення: мовляв, “гетьман запродав Україну ляхам”.

Він, дещо патетично, пише: “Таке враження, ніби зграя клоунів запродала душу дияволові і гуляє країною на протязі останніх трьох місяців.

Проте союз із султаном призвів до падіння популярності Дорошенка, який, мовляв, “запродав Україну в турецьке ярмо”, і він, зрештою, був змушений зректися булави.

У вересні 1659 року гетьмана було скинуто на чорній раді під Германівкою за те, що «запродав Україну ляхам».

Найбільший гнів Шевченка припадає на «своїх чужинців» — змосковщених дворян і духовенство українського походження, які запродали себе ворогам рідного народу.

То був Дрогобицький гарнізон, Самбірський гарнізон, Стрийський гарнізон, всі гарнізони з'їхалися, бо то було запродано.

Дорошенка звинувачували в тому, що він “запродав Україну в турецьке ярмо”, його залишили однодумці і майже все військо, а гетьманська столиця Чигирин перетворилася на невільничий ринок.

Це те, що я з дитинства знала про Скоропадського, про якого нам казали, що він - “зрадник, який запродав Україну німцям”.

Трохи більший здобуток у російської ворони: «И я таки пожила: // С татарами помутила, // С мучителем покутила, // С Петрухою попила // Да немцам запродала».

Та найбільший гнів поета припадає на "своїх чужинців" — змосковщених дворян і духовенство українського походження, які, як і колись, за Давидових часів, запродали себе ворогам рідного народу.

А ще викрилось, що ти – наволоч і христопродавець, давно вже зрадив віру православну і запродав душу свою християнську заокеанському люциперу Джорджу Бушу, що вештається по всій землі, шукаючи погибелі всьому християнству та дешевої нафти для своїх пекельних котлів.

Ян-Казимир вдався до звичної тактики, у своєму універсалі від 14 серпня 1657 він оголосив маршалка зрадником, котрий запродав повіт у «вічну неволю козакам», «на своїх рідних випросив маєтності й добра різних громадян» та «багато ворожого і зрадницького тепер чинить».

Прикметно, що у коментарі до "За байраком байрак..." , аналізуючи тему гетьмана, який "запродав....у ярмо християн..." у список імовірних кандидатур на цього гетьмана потрапляють суцільно ті діячі, які відомі, як послідовні противники промосковської орієнтації, а ось у випадку Богдана Хмельницького, якому було відведена почесна роль "возз'єднувача двох народів" — логічна послідовність затушовується псажем про "вимушеність" союзу з кримцями.