Found 0 exact results, 18 similar matches.
У селі Загінці Хмельницької області у місцевій водоймі знайшли тіло 5-річна дівчинка.
Адміністративний центр — село Загінці.
"Попередньо встановлено, що 57-річний житель села Новосілка, керуючи автомобілем Renault Logan, допустив наїзд на двох пішоходів, жительок села Загінці.
Загі́нці — село в Україні, у Деражнянському районі Хмельницької області.
Аварія сталася 9 листопада близько 17:20 години на автодорозі між селами Маниківці та Загінці Хмельницького району.
Загі́н, також загоро́жа, загі́нка, обо́ра — обнесене огорожею місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок.
До парафії РКЦ належали села Видошня, Загінці та ін.
Він зазначив, що пройшов комбайном кілька загінок, побачив біля поля багато машин, з яких вийшло 27 осіб.
Спершу начебто все було добре: комбайни вийшли у загінки, і зерновози вже стояли в очікування завантаження, ми клацали фотокамерами.
Частину земель села зайняла птахофабрика, збудована 1960 року в кінці села вище загінки на «Глинках» і на «Чорній Горі».
"Попередньо встановлено, що 57-річний житель села Новосілка, керуючи автомобілем "Renault Logan", допустив наїзд на двох пішоходів, жительок села Загінці, 44 та 18 років.
«Такої косовиці не пам'ятаю»Директор дослідного господарства Володимир Проценко ще у зливу об'їхав поля, проконтролював, щоб вся техніка з загінок перемістилася на мехдвори.
І робота чорна на їхній землі, і на хімічно брудних підприємствах батракування за копійки, і загінки звіра на їх мисливських угіддях за шматок хліба для дітей, і рибалка в своїх ночвах замість човна в калюжі під гуртожитком, і щастя виїхати за кордон в безвізовому режимі дочкам нашим - багатіїв тамтешніх пестити в борделях.
До Михалпільської волості належали села Видошня, Загінці, Маниківці, Слобідка Михалковецька, Мазники та ін. — всього 19 староств, 12 514 мешканців.
27 березня 1944 року у парку поховали 35 воїнів, що визволяли Загінці від німецьких окупантів, над захороненням насипали могилу та встановили кам'яний обеліск.
На початку ХІХ століття село Загінці було маєтком графа Еразма Стажинського (1750—1818 рр.) — ротмістра великого коронного та майора народної кавалерії, згодом — польських військ.
У складі громади 39 населених пунктів — 1 місто (Деражня), 1 смт (Лозове) і 37 сіл: Адамівка, Божиківці, Бомкове, Буцневе, Волоське, Галузинці, Гатна, Гута, Загінці, Зяньківці, Іванківці, Кальна, Копачівка, Коржівці, Красносілка, Літки, Мазники, Маниківці, Марківка, Нижнє, Новосілка, Осикове, Пилипи, Підлісне, Розсохи, Сіноводи, Слобідка, Слобідка-Шелехівська, Теперівка, Черешенька, Шарки, Шелехове, Шиїнці, Шпичинці, Яблунівка, Явтухи, Яськівці.
По смерті власника майнові права набув його син Станіслав Стажинський (1784—1851 рр.) — відомий поет, прозаїк, драматург (відомий більше як Стах Доліва, Стах із Замехова); згодом — Едвард Стажинський (1800—1864 рр.) та його син Болеслав Стажинський (1834—1917 рр.) — бібліофіл, різьбяр та колекціонер. 1912 року Болеслав Стажинський передав Загінці своїй дочці Розі Марії, яка мешкала поблизу Парижа. 1913 року вона продала маєток своїй тітці Марії Браницькій, яка придбала його для свого онука Кароля Радзівіла, — він і став останнім власником Загінець.