Found 11 exact results, 39 similar matches.
Етимологія: лат. tristis — «тьмяний, журливий».
Журливий характер пісні навіяний особистою трагічною долею Кармелюка.
Ненав'язлива іронічність і «журливий тон» (останнє відзначали критики 1920-х років) — привабливі риси оповіді Василя Яковича.
І стало траплятися, що зачувши журливий голос трембіти, люди збиралися та через долини і перевали йшли до родини на похорон.
В цій частині переважає журливий, драматичний настрій, якому, проте, протиставляється дещо радісніший, безтурботний середній епізод (що проходить у мажорі).
Свого часу майстер любовної та пейзажної лірики на прохання шанованого Платона Майбороди зробив журливий «закіс» під Шевченка.
Гальченко Р. Журливий спомин : [вісім років тому пішов із життя полтавський поет Анатолій Гальченко] / Р. Гальченко // Зоря Полтавщини. – 2020. – 21 січ.
Так на світ з'явився відеоряд на горезвісну пісню «Юний орел», де підстаркуватий вигадник у костюмі Бетмена хоробро рятує журливий люд.
Тут і стіни повні віри, Сотні літ благання щирі Обвивали Божий храм Крізь пахучий фіміам.Я схиляюсь на колону, Чую гімни Аполону, Алилуйя християн, Спів журливий мусульман.Линуть пісні в вікна, в двері, Шелестять мої папери.
В осмисленні подій Майдану і війни, автор передає своє суб'єктивне безпосереднє враження як учасника подій, водночас прописує ці процеси в загальноісторичному контексті боротьби українців за незалежність Тональність художніх текстів – епічний журливий спокій – так само є чесним і органічним баченням війни у її глибинному вимірі автором.
Далі по вулиці — пам'ятник воїнам, які загинули, визволяючи Котельву від німецьких загарбників, що зображає молоду жіночку в українській вишиванці, хустка спала з голови, у руці букет квітів, погляд журливий.
Мовляв, ось проект нового прочитання журливої української класики.
Як згадувати почнуть – все пісні якісь журливі виходять.
Збільшення числа переможців, а не журливих скигліїв — важливий для маскульту процес.
Навіть світлі моменти у цій стрічці сумні та журливі.
І Олена Журлива пов'язана з Уманню.
Українці завжди співають журливі пісні.
Під журливу українську пісню, менеджер охорони здоров'я Тері потягує українське пивко.
Але до християнських, іудейських молитов на українських теренах вплітається все чутніше журлива мусульманська.
Трохи осторонь помічаю літнього чоловіка із журливим поглядом у бік церкви.
Зараз цю композицію використовують, як жарт та тролінг, але насправді це - стилізація під журливу повстанську пісню.
У соцмережах Стіві Райан фани не ймуть віри в її смерть та буквально засипають сторінки журливими коментарями.
Так, і ми співали журливих пісень.
Поки пливла журлива мелодія, Михайло Іванович поринув у спогади.
За першою журливою піснею полинула друга, третя, та все голосніше й голосніше.
Чому Олена – Журлива?
Варто зазначити, що у Першу світову ця неймовірно журлива, старовинна козацька пісня часто лунала над загиблими українськими вояками.
Я хотів, щоб роман звучав за законами пісні - не завжди веселої, адже у нас багато журливих пісень.
Іронічна ж та журлива посмішка свідчить про те, що нам, українцям, до такого не звикати.
Вибач, що сварюся кожного разу, коли ти дивишся плюсівські новини з дому, засинаєш під репортажі з фронту, ховаю від тебе плейлист журливих пісень.
– Треба десь переночувати! – сказав мій товариш журливим голосом.
"Олена Журлива була людиною свого часу.
Неподалік, на Авіаційній вулиці, стоїть гімназія імені Журливої.
Олену Журливу звільнили у 1944-му.
Вулиця Олени Журливої розташована у районі Новомиколаївка в Кропивницькому.
Часом журливі, та водночас і радісні, сповнені любові та янгольського захисту оповідання.
Їх було перепоховано з почестями, довга вервечка автомашин з червоними трунами минала греблею нашу хату - повільно, під журливі звуки траурного маршу та сльози чужих матерів.
Через це юнак зникає з паризького життя й усамітнюється аж до того, що газети передчасно поховали Ліста журливими повідомленнями про його власну смерть.
І в день і вночі, як тільки розплющить оченята – все бачить усміхнене чи журливе матусине лице.
Як співається у народній журливій пісні, він давно “проміняв жінку на тютюн та люльку”, адже волю та небезпеку любив більше за прекрасну дружину, шляхтянку Анастасію Повченську.
Символічним знаком стали два журавлі, які несподівано з'явилися на завершення молитви та пролетіли над владиками, видаючи своє журливе "кру-кру", немовби заносячи молитви до Господа за всіх жертв, які покояться в цій величезній братській могилі.
Якщо з першої книжки авторка прагнула зробити етнографічний путівник кулінарними звичками, створювала журливе меню й описувала, як українці готують голубці та холодець, то у другій писала не про їжу, а про людей, їхні взаємини та сільське життя.
Власне, дитинство Якова минуло під щасливою зіркою, – то під журливі та нескінченні народні пісні, які мати співала довгими зимовими вечорами, сидячи за прядінням, то під незабутні татові розповіді про далеких предків, які під проводом гетьмана Богдана Хмельницького мужньо рубалися зі шляхтою.
"На лицарську честь і за предківську славу,Обіти Вкраїні складаю такі:Плекатиму силу і тіла і Духа,Щоб нарід мій вольним, могутнім зростав,Щоб в думах журливих невольнича тугаЗамовкла, а гордо щоб спів наш лунав.Красу я і щастя по всій Україні ширитиму,Власний забуду свій труд,Щоб чола розхмарив і випрямив спини,Щоб зір зняв до неба відроджений люд.Я працю, невдачі, всі злидні, недолю,Прийму, як завдання Великої Гри,З життям так поборюсь, як з трудами в полі,Мину обережно зрадливі яри.
Її подружки хором заводять журливу обрядову пісню: «Найбільший скарб – це серце, в якому не живе печаль».
Журливі погляди, невеселі розмови про долю батьківщини, хіба що діти в українських строях веселили око і дарували посмішку присутнім.
А час минає, як писав колись Агатангел Кримський “ і гімни Аполона дивно відлунює християнське Алиллуйя і журливого співу мусульман”.
З журливої мелодії розпочалося й сьогоднішнє присвоєння імен "Праведників народів світу" дванадцятьом українцям із Київської та Житомирської областей.
Сумна і журлива пісня «Осінні журавлі» стала одним із символів ХХ століття в усьому російськомовному середовищі колишнього Радянського Союзу.
Як писав той же Каратигін, “романси Чайковського у своїй більшості досить одноманітні, солодкаві, журливі, проте перейняті глибокою щирістю почуття.