Found 60 exact results.
Петра Ющенка пов'язують із організаціями "Слобода", "Хоружівка", "Житняк".
364. старший лейтенант Житняк Ілля Сергійович (Б-013485)
Житняк приазовський, житняк керченський, житняк кімерійський (Agropyron cimmericum) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), ендемік України.
Своє експертне дослідження пан Житняк представив там на початку березня.
А тепер наберіть прізвища "керівників" згаданих "Оазисів" – Юрій Житняк та Геннадій Луків.
Разом з не менш колоритною фірмою "Оазис", Юрій Житняк "проводив" власні соціологічні опитування.
Юрій Житняк пов'язав це з економічною кризою та надією виборців, що комуністи "зможуть навести в країні порядок".
За цей час осушили три озера з фільтратами, залишилося ще одне, розповіла начальниця станції очистки фільтратів Лілія Житняк.
А на батька складено протокол за статтею 184 – неналежне виконання батьківських обов'язків", - розповів начальник сектору превенції Пустомитівського відділу поліції Олег Житняк.
Раніше ЗМІ писали, що Остринський очолював колгосп в селищі Безрадичі, був власником КСП "Житняк" Обухівського району та близьким сусідом колишнього Президента України Віктора Ющенка.
Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, житняк понтійський.
Рослинне покриття утворюють житняк, типчина, іноді тирса, з різнотрав'я — полини (Бошняка і кримський) та інше.
Також з колективом працюють диригенти Марина Житняк, Лариса Шульга, Отфрід Ріхтер, Пауль ван Гулік {джерело}.
Тут також ростуть різні трави:мишій сизий, стоколос, житняк, вівсюг, деревій, суданська трава і багато інших.
Вони очищають вже ідеально, прямо до показників, які в нас хоче водоканал, показників, які має водопровідна вода», — розповідає начальниця станції очистки фільтрату Лілія Житняк.
Так, півроку тому Юрій Житняк представив результати опитування, за якими у другому турі виборів Тимошенко здолає Януковича, а українці згодні відмовитись від обрання президента всенародно - заради подолання економічної та фінансової кризи в країні.
Також у цьому словнику пирій є однією з назв роду Agropyron Gaertner (житняк).
Житняк донський — піонерський і панівний вид цього середовища проживання, де він зазвичай зустрічається разом з Euphorbia seguieriana.
Це, перш за все, степові злаки: типчак, житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, а також рідкісна червонокнижна ковила волосиста.
е) у таких словах, як: дубчак, парубчак, бильчак, будяк, житняк, жовтняк, лущак, мокряк (і мокляк), кістяк, гопак.
Росте тут в основному рослинність степів: типчак, ковила, піщанка українська, катран татарський, цикорій звичайний, пирій, житняк, шафран, шавлія.
Квітує територія і своїм різнотрав'ям: мишій сизий, стоколос, житняк гребінчастий, вівсюг звичайний, деревій дрібноквітковий, суданська трава та ін.
Типовими для Степового Криму рослинами є різні види ковили, типчак, житняк, степовий тонконіг, а також інші багаторічні дерновинні злаки.
Крекінг-установка у Загребі — підприємство нафтохімічної промисловості у Хорватії, розташоване на східній околиці столичного міста Загреб (район Житняк).
За словами директора центру Олени Житняк, у центрі висять фотограії з Удо Юргенсом під час його візиту до дитячого будинку.
У рослинному покриві заказника переважають злаки: костриця валіська, ковила волосиста, житняк гребінчастий, келерія гребінчаста, пирій середній, куничник наземний.
Кормові рослини гусениць - різні злаки: пирій повзучий, житняк, райграс високий, коротконіжка периста, коротконіжка лісова, куничник наземний, тонконіг однорічний тощо.
У рослинному покриві сухих степів домінують ковили волосиста і Лессінга, типчак, житняк гребінчастий, полини австрійський і кримський, віниччя сланке, камфоросма.
19 членів у міському районі з понад 50 000 жителів (Верхня Дубрава, Новий Загреб-Схід, Пещениця-Житняк, Сесвете, Трешнєвка-Північ, Трешнєвка-Південь)
Бо́гдан провів численні геоботанічні дослідження цілинного степу і перелогів, дав закінчене уявлення про скоростиглий переліг, впровадив у культуру житняк та ін.
Охороняється дубово-грабовий ліс, з різноманітністю різнотрав'ям: мишій сизий, стоколос, житняк гребінчастий, вівсюг звичайний, деревій дрібноквітковий, суданська трава та ін.
Це — астрагали блідий, Геннінга та шерстистоквітковий, волошка Талієва, гіацинтик Палласів, пісочник жорсткий, житняк пухнастоквітковий, льонок Біберштайна, часник переодягнений, чебрець дніпровський.
Гіркополино-пустельножитняковий степ займає ділянки навколо озер і солончаків, у ньому панують дуже посухостійкі і невибагливі рослини, такі як житняк пустельний і полин гіркий.
Тут панують полин і ефемероїди — багаторічні трави, які швидко в'януть, але зберігають в землі свої органи (бульби, цибулини і т. д.): ковила, типчак, житняк та ін.
Найпоширенішими видами багаторічних злаків у лучних степах є костриця валіська (типчак), тонконіг бульбистий та вузьколистий, куничний наземний, житняк гребінчастий, рідше зустрічається ковила волосиста (тирса).
На вододільних площах поширені пустельні степи, в травостої яких переважають ксерофітні напівчагарники (полин кримський, курай модринний) і злаки (костриця Беккера, житняк Лавренків, ковила Лессінга та українська).
Разом з тим, 15 грудня, під час презентації останнього дослідження, Юрій Житняк експертно заявив: жодне дослідження зараз не може дати відповідь на те, хто переможе у другому турі, оскільки ніхто з двох кандидатів не матиме однозначної переваги.
Серед характерних рослин — костриця валіська, келерія гребінчаста, житняк гребінчастий, громовик донський, бедринець каменелюбний, льон Черняєва, астрагал білостебловий, молочай крейдолюбний, чебрець вапняковий, ефедра двоколоса та інші.
Головна кормова культура шкідливої черепашки — озима і яра пшениця, харчуються вони також на інших культивованих (жито, овес, ячмінь, тритикале, житняк, бромус та дикорослих тонконіг, егілопс , пирій, вівсюг тощо) злаках.
Степова рослинність представлена галофітними угрупованнями, серед яких трапляються: шафран сітчастий, горицвіт весняний, костриця валійська, келерія гребінчаста, житняк гребінчастий, молочай степовий, карагана кущова, залізняк бульбистий, шавлія поникла, шавлія ефіопська.
Природна рослинність заказника переважно степова, тут зростають ефедра двоколоскова, полин австрійський, ковила волосиста, келерія гребінчаста, аспарагус багатолистий, астрагал борозенчастий, шавлія поникла, бурачок пустельний, чебрець двовидний, тонконіг бульбистий, житняк гребінчастий.
Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український.
Район займає північно-східну частину центрального міського простору і межує з Нижнім Містом і Верхнім містом (Медвешчак) на заході, районом Подслєме на півночі, Верхньою і Нижньою Дубравою на сході і Пешченицею-Житняк на півдні.
У посушливих степах дико ростуть переважно щільнодернинні ксерофільні злаки ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила українська (S. ucrainica), ковила волосиста (S. capillata), костриця борозниста (F. rupicola), житняк гребінчастий (Agropyron pectinatum), келерія гребінчаста (Koeleria cristata).
Різнотрав'я представлене такими рослинами: мишій сизий, стоколос, житняк гребінчастий, вівсюг звичайний, деревій дрібноквітковий, суданська трава, мати-й-мачуха, сизий полин, волошка польова, ромашка біла, барвінок малий та зозулинець плямистий, занесений до Червоної книги України.
Флористичне ядро формують житняк гребінчастий, миколайчики рівнинні, льонок дроколистий, полин гіркий, люцерна посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, хатьма тюрингська, перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина щільноквіткова, кермек донецький та кермечник татарський.
На насипі ростуть ендеміки — румія критмолиста, сонцецвіт Стевена (Helianthemum Adans), еспарцет Палласа (Hedysarum pallasii Willd.), чабер кримський (Satureja taurica), чебрець Дзевановського (Thymus), вероника кримська (Veronica orientalis), житняк понтійський (Agropyron ponticum), ковила камнелюбна (Stipa lithophila).
Флористичне ядро формують житняк гребінчастий, миколайчики рівнинні, льонок дроколистий, полин гіркий, люцерна посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, хатьма тюринзька, перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина густоквіткова, кермек донецький та гоніолімон татарський.
Трав'яний покрив формують звіробій звичайний, перстач горбкуватий, перестріч гребінчастий, чебрець Палласів, цмин піщаний, волошки Майорова і паннонська, нечуйвітер донецький, юринея харківська, деревій дрібноквітковий, житняк гребінчастий, мітлиці повзуча і піскова, пирій повзучий, псамофілієла мурова та інші.
Також до поширених прізвищ відносяться: Гончар, Демиденко, Житняк, Коваленко, Козупиця, Крикуненко (Крикуненко — одне із найдавніших прізвищ, перші поселенці, по-вуличному «Яровенки», через те, що жили у яру), Лазоренко, Лебідь, Ніколаєнко, Огула, Чортодуб, Шевченко, Чалий, Собачій.