Found 1 exact results, 27 similar matches.
Тому цей лейтенант продовжив служити як драбант.
Всі убиті «були пронизані шпагами драбантів».
Ті, хто дослужився до рангу драбанта, повинні були б бути лейтенантами.
Засновано поселення вихідцями з Правобережжя — «драбами», «драбантами», тобто втікачами, звідки походить і назва села.
Передавши головне командування генералу Реншильду, сам король став на чолі ескадрону драбантів на лівому фланзі.
Попереду шведської кавалерії рухався король з драбантами і 2 драгунськими полками (дюкерів і Таубе).
Сам господар став з найманцями, драбантами і другим загоном сейменів з гарматами попереду.
Після того спитав генерал-майора і драбантів про те, чи сподобався їм хліб.
Капітан-лейтенант драбантів давав йому рекомендації, тому що він був скромним офіцером, аристократичного походження, молодим і красивим.
Драбанти були того ж самого рангу, що і вершники, і отримували 32 риксдалера у місяць.
Але цієї хвилини кінь під Кмитицем, чи то уткнувшись храпом у шолом драбанта, чи то злякавшись, зарив раптом копитами землю й сильно спіткнувся; Кмитиць смикнув повід.
Драбанти не витримали натиску та побігли, і козацько-татарська кіннота нанесла їм значні втрати.
Його дід Іоганн Кампенгаузен був соратником і драбантом Карла XII, брав участь у Полтавській битві.
Як вважав Май, «при системі драбантів кільцева схема планування старого міста не таїть в собі ніяких вад».
Шведи, які прийшли в безлад, бігли до Красного Кута, залишивши короля, який захопився рукопашним боєм, з невеликою купкою драбантів.
Невдала атака молдовської кінноти відбулася на лівому березі Жижії, після чого козацький табір вбрід та по мосту сфорсував річку, яку боронили драбанти.
Іншу половину він віддав генерал-майору, який у той день супроводжував його, він у свою чергу поділився хлібом з драбантами, які їхали разом з королем.
Воно включало боярське ополчення, левенців (найманих молдавських кіннотників східного зразку), піхоту, що складалася з драбантів (волохів) та сейменів (піхоти за турецьким зразком, озброєної аркебузами).
Козаки відповіли вогнем своїх 11 гармат, а надалі, шикуючись в бойовому порядку перед табором, вдарили у шаблі на 800 драбантів, добірних гвардійців господаря Штефана, і змусили їх до втечі.
Каролінери у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 17 тисяч боєздатних вояків — 10 піхотних (главком Левенгаупт), 14 кавалерійських (главком Крейц) полків та корпус Лейб-драбантів, шведська артилерія участі в битві не брала.
В 1649 р. у поміщиці Лорандфі Жужанни були 33 кріпосних селян, серед них 2 сейкелі-драбанти (тілохранителі), 3 каменотьоси, 2 майстри по виробленню черепиці, 224 голів рогатої худоби, 42 вівці, 225 свиней та 54 солом'яні вулики бджіл.
Одночасно він отримав підвищення і в Швеції, ставши в 1782 році полковником, у 1783 — підполковником Лейб-драгунського полку, а в 1787 — капітан-лейтенантом корпусу Лейб-драбантів і підполковником адельсфана, в якому він у 1788 році взяв участь в російсько-шведській війні.
За пропозицією архітектора, потрібно було залишити в наявних межах міста адміністративно-діловий центр, а навколо міста створити так звані драбанти — міста-супутники з малоповерховою забудовою, де люди жили б в одно - і двоповерхових будинках з присадибними ділянками, між якими розташовувалися зелені та сільськогосподарські зони.
У королівському зобов'язанні Адольфа Фредріка (1751—1771) встановлювалося, що Риксрод повинен висувати на такі посади три кандидатури, але після невдалої спроби монархічного перевороту в 1756 році було вирішено, що обер-статгалтер (губернатор Стокгольму), полковники гвардії і артилерії, а також капітан-лейтенант драбантів повинні призначатися шляхом голосування в раді.
Наблизившись до Городнього і бажаючи охопити росіян з обох флангів, він розділив війська, що йшли попереду, на дві частини: один драгунський полк склав праву колону і був направлений на південь від селища, а другий полк і драбанти, під особистим командуванням Карла, склали ліву колону і рушили в обхід селища з півночі.
Господар Молдови Лупу, чиї війська Штефан перед тим розбив у бою під Фараоні 24 червня 1653 року, знову сконцентрував свого сили, після чого на чолі 4000 війська (200 козаків на чолі з уманським полковником Глухом, 400 сейменів і гвардійців-драбантів та більше 3000 молдовського ополчення, у тому числі греки з Яс) рушив назустріч ворогові.
У 1708 році, на кінець зимування, армія короля Карла ХІІ була у наступному складі: Кавалерія – Драбанти, Лейбгвардія, Адельсфан, Естйоти, Нюйленінги, Смоленінги, кавалерія з Північної і Південної Сконе та солдати (ориг. tremänningar) генерал-майора Крузе; Драгуни: Лейбдрагуни, драгуни Бушвальда, а потім і Вюртемберга, драгуни генерал-майора Мейрфельдта, Дюкера, Таубе, Хієльма, Гюленшени і Альбедюла; Піхота: гвардійці з цих регіонів (Ориг. – Uppläningarna, Wästmanlänningarna, Södernamlänningarna), полки (Ориг.
До неї входили 400 німецьких солдатів князя Люнебурзького, батальйон гвардії числом у 394 шведів (драбантів і палацових охоронців), шведський полк з 1872 солдат під командуванням Андерса Стюарта, шведсько-німецький полк Йозефа Мікаельсона у 534 чоловік, змішаний полк Андерса Леннартссона у 1402 вояки, до якого окрім шведи входили шотландці, німці, поляки і угорці; полк графа Йоахіма фон Мансфельда числом 725 солдат, шведські полки Єспера Андерсона і Ганса Рехенберга по 1590 і 951 вояків відповідно; а також 2 хорогви фінської піхоти у 500 вояків.