Found 10 exact results, 25 similar matches.
Зібравши "натрушених груш", себто сухих паличок, ішли на досвітки.
Після вечорниць деякі дівчата з дозволу могли залишатись на так звані "досвітки".
Також у цей період закінчувався сезон гулянь надворі — починалися вечорниці (досвітки).
Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі забави.
Хлопці ходили до дівчат на вечорниці і взимку — на досвітки.
Щоб камелія зацвіла, її містять при температурі від 10 до 15 градусів, а під час цвітіння встановлюють лампи для досвітки.
Причому, якщо молодь сиділа до опівночі, то це вечорниці, якщо до третіх півнів — досвітки (від слова до́світок — «час доби перед сходом сонця, світанком»).
Від Покрови, 14 жовтня, починалися зимові зустрічі молоді, відомі як "досвітки" або "вечорниці", стверджував етнограф Володимир Ястребов.
На більшості території нашої країни після 14 жовтня дівчата винаймали у якої-небудь удовиці або солдатки хату й розпочиналися вечорниці й досвітки, що тривали аж до Великоднього посту.
Притаманні були багато традиційних гуртових форм праці (толока, супряга) і відпочинку (парубочі громади — об'єднання неодружених хлопців; вечорниці й досвітки, новорічні колядки й щедрівки та інше).
Серед них – недалекі сусіди і ті, з ким батько парубкував, гуляв на досвітках.
Вогонь горів криваво-золотий, Грав по обличчі чорному й смутному, А в вікна глянув досвіток блідий, І гість сказав: “Мені пора додому”.
Великодній досвіток...
«Як заридала моя гітара, – розбилась досвітку криштальна чара.
Вогонь горів криваво-золотий, Грав по обличчі чорному й смутному, А в вікна глянув досвіток блідий, І гість сказав: “Мені пора додому”.Василь Зілгалов“Мені пора додому”...
[15] [Франко І.] На досвітках нової ери // Діло, 1884. №42-46; Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України.
Крім віршів, писав оповідання, невеликі п'єси (водевіль «На досвітках»), перекладав Лєрмонтова, рецензував різні видання.
«Досвіток» (нід. De valse dageraad) — історичний роман нідерландського письменника Яна ван Акена, опублікований 2001 року.
А маленькі хлопчики з досвітку бігали посівати.
Від самого досвітку чуть: / Воскреснії дзвони гудуть та гудуть!» [т. 1, с. 176], – писав Франко-поет у вірші «Великдень».
Від досвітку до пізньої ночі стукає станок, жваві руки бігають, молоді груди вдихають вовняний пил і звичайний порох, а за це все – 50 грошів.
Вечорни́ці, до́світки — одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті.
У вільну годину молодь відпочивала на вечорницях, або це називали досвітками.
Серед інших помітних творів К. — поеми „Досвіток“ і „Фантазія життя“, повість „Агай-хан“.
Нормативні тенденції граматики української мови реалізовані 3алозним і в художніх творах (збірка поезій «Русалочка», 1887; водевіль «На досвітках»; оповідання).
Авторка книжки оповідань «Соняхи» (1977), збірок оповідань і повістей «Час найкоротшої тіні» (1982), «Перед храмом любові і болю» (1989), роману «Досвіток» (1987).
романів «Досвіток» (Київ :Дніпро) (1987), «Ніч після сходу сонця» (Київ: Видавниче Товариство «Криниця») (2004), «Вавилонська вежа» (Львів: Криниця) (2011), «Трьохсотлітня голгофа.
У традиційному пантеоні пшавів Георгій посідав місце «бога свободи відносин статей» і покровителя цацлоби — звичаю довірливих, інтимних стосунків хлопця і дівчини на досвітках.
Автор зазначає, що японські боги живуть віддавна, з самого «досвітку світу».
Це твердження стосується всіх залучених до аналізу сюжетів, серед яких і пригоди на весіллі чи досвітках, і бійка парубоцьких громад, і несправедливе волосне суддівство, родинні та сімейні конфлікти.
Бідна служниця Зося перед досвітком, коли всі заснули коло бійниць, їм відчинила браму до замку.
Перший Український фронт 16 березня 1944 р.звільнив Тернопіль від нацистської Німеччини, а 22 липня 1944 р. досвітком було звільнено с. Травотолоки.
Совіти у сільському вбранні нишком підбиралися досвітками навіть до мадярських окопів і вирізали ворогів, і втікав поміж хати, і тому мадяри сприймали їх не як російських вояків а як сільських партизанів і саме тому так жорстоко мстили селу.
Автор поетичних збірок «Досвіток», «За калиновим жаром», «Передмістя», «Пізні райдуги», «Біля вишневого вікна», «Журавлині мости», «Цікава арифметика для Галинки і Петрика»; книжки оповідань «За горою, за крутою», «Рання дорога», повістей та оповідань «Перші розстани», «Де клином світ зійшовся…», підручників для дітей «Сходинки», «Лесенка», «Сходинки-2».
На ранок з 30 вересня 1944 р. сотник Яструб зарядив поготівля, досвітком о год. 4 вислано стежі на всі напрями, які донесли, що до с. Унева, Перемишлянський р-н і до монастиря приїхало около дві сотні большевиків, в тому напрямі вислано дві засідки по дві чоті, які мали за завдання розбити большевиків, вигнати їх з Унева та визволити арештованих (було припущено, що большевики роблять акцію на село).