Found 3 exact results, 18 similar matches.

Тремтіти, рахувати, Прохання подавать, в прихожих дожидати, Для ласки панської занедбувать сонет?..

Я відпровадив його до сходів, що вели надолину, а сам вернувся до салі дожидати дальших приказів.

Інколи, коли не надходило цікавих пропозицій, могла місяць дожидати і більше, але ж дочекатися того проекту, який би мене заповнював і сприяв моєму зростанню.

Етапу ми дожидали у в'язниці "на Лонського".

«Довго дожидали тебе,

Ну й ту ж дівку дожидає».

Видно, дожидали приїзду свого начальства.

Там тільки 20 відсотків проукраїнських, а інші дожидають, коли їм видадуть російські паспорти.

Літня жінка в занедбаній хустині, у калошах, біля обдертої тісної хати акурат дожидає пікапа з продуктами на продаж.

Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра вогню великого.Жде підпалу, як той месник, Часу дожидає, Злого часу.

Як я ще був маленький і нікуди не ходив, то я дожидав, поки прийдуть колядники колядувати.

Чи мати богу не молилась, Як понесла мене, що я — Неначе лютая змія Розтоптана в степу здихає, Захода сонця дожидає?

Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.

Як побитий розчухраний пес, дожидав він свого кінця.

Дожидали мене.

„Не вмирай, не вмирай, Великодня дожидай, От недалечкоЧервоне яєчко!”

За якусь годину бачу: мій гуцул сидить уже на камені, мов той “чугайстер”, дожидає мене й усміхається”.

Позаду нього міцний хлопчак з великим мішком за плечима, в якому вже дожидали маленьких зубів яблука й горіхи, сушениці, макові завиванці й медівники, сушені гриби та дбайливо загорнуті кільця будженої ковбаси.

Уже вранці, о 7-8 годині, коли більшість громадян, - окрім маніаків, що разом із журналістами дожидали розв'язки до ночі, - прокинулась і ввімкнула свої телевізори, у 5 каналу, СТБ, ICTV, «Інтера» та інших каналів уже були, окрім президентської промови, зібрані коментарі політиків та експертів, більш-менш упорядкована інформація, достатня для того, щоб скласти уявлення про нічні події.

Нам зашивалися роти в його товаристві, бо ми добре знали гостроту його язика та великі відомості, з якими не один із нас не міг суперечити — Говоріть що! — врешті відзивався Франко, якому хотілося поговорити і забути про те, що після цілоденної мозольної праці в Товаристві ім. Т. Шевченка дожидає його не менш важка робота дома.

Коли згадую про це, то тільки тому, щоби звернути увагу нових відвідувачів Черча на потребу висідати в Потоці, де щодня, часто даремне, дожидає нових гостей добра селянська підвода (часто і дві), щоби в 15—20 хвилин осягнути Черче.