Смішні сльозинки[4] (Джерзі Ситі — Нью-Йорк, 1966, 278 с., Видавництво «Свобода») (Дещо про автора і його книжки (В. Давиденко); Я — гульвіса і коханець, Віщий сон, Розрада, Галло, говорить «Культурна Година», Десять центів, Живий жах, Телевізія, Дохтори та зцілителі, Цілий круглий пшик, Бабо Килинихо, де ти?, Я жебрака благаю, Тендітна пані, Чи, може, інакше треба?, Двадцятилітні бабусі, Скілки горя і … радости, «Дивіться!» — або гарна бесіда, «На счиру шатку віт Питра», Освічений синок і малоосвічена матуся, Волоцюзі всміхнулося щастя, Зневажений скарб, І місяць видався рожевою сльозиною, Босі ноги, Рятуйте нас від відпочинку!, Чорний кіт і акули, Я — дипломат невідомої країни, Ой, високо ж сторчма летіти!, З порожніми руками, Мої приятелі на пси сходять, Я пентюхуватий, а буду дженджуристий, То було вночі, Я майже голлівудський Валентино, Крізь сльози я сміюся, Кінець)

Вікіпедія