Found 142 exact results.

VOCABULARY
дво́рище
meanings
  • Населений пункт у Хорватії, у Загребській жупанії у складі громади Раковець.

Вони жили у селі Дворище Вiтебської областi.

Тіло бабусі знайшли у садку, коли рятувальники загасили дворище.

Похований 5 листопада в селі Студянка на хуторі Дворище.

Для нас більше недостатньо великодушно відчиняти «дворище язичників».

Так званий “подимний тариф” застосовувався в Україні ще у ХVI столітті, згодом одиницею обліку стали “дворище” або “служба”, тобто хутор.

Сергій Вікторович Кочетов (позивний Кіт) народився 30.11.1985 року в селі Студянка на хуторі Дворище Дубенського району Рівненської області.

Дворище приєднана до с. Дворище.

Мало не пошепки радилися, журилися; батько згадав, чиє це було до війни дворище.

За проєктом, територія музею відтворюватиме дворище гончаря кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Дворище мало доступ до угідь, там була рілля, ліс, долина з пасовиськом.

Кожне таке дворище мало власну назву, а щодо своєї власності і прав, творило окрему гміну.

Дворище.

Соборне дворище.

Соборне Дворище оточене колишніми посадськими районами.

Його дворище було великим.

Ранньосередньовічне (північне, мале) дворище має гарне збереження.

Дворище — у Великому князівстві Литовському одиниця оподаткування.

Дворище становило собою залишки родового устрою.

Отже, спочатку дворище називають Кам'яна Круча.

Виникли як боярське дворище давньоруські часи.

Біля церкви — дворище (1611 р.).

Проходили роки, дворище Кам'яна Круча значно розширилось.

Перша половина XVIII ст. Соборне дворище.

Термін «дворище» вживався і в давньоруських джерелах.

Ярославове дворище — архітектурний комплекс на протилежному березі Волхова, навпроти кремля.

За кілометр від вулиці Нечогівка знаходиться старовинне поселення — «Дворище».

Кожне дворище платило податок та оброк натурою.

У часи Середньовіччя садиба — дворище − була підпорядкована потребами вільної родини.

У часи Середньовіччя садиба — дворище — була підпорядкована потребам вільної родини.

Євчук Іван Анатолійович, 23 роки, Дворище (Хорошівський район) Житомирська область.

Дворище не було дідівщиною Шевченка, а належало селянинові Тетерюкові.

Похований в селі Студянка, хутір Дворище, Дубенський район, Рівненська область.

Пізніше облаштував дворище в центрі села, біля школи.

Розташований на території Хорошівської селищної громади Житомирського району Житомирської області, в селі Дворище.

Дворище звичайно називалося ім'ям засновника, глави сім'ї або його предка.

Наприкінці XVI століття Микола (Михайло), онук Макара, перетворив макарівське дворище на фортецю.

Згодом над кручею було засновано дворище з декількох сімей.

Пізніше з'явилися села Дворище, Дворицкая Слобода, Богатирьова, Брилевичи, Риловщина, дачне селище "Застенок Ададурова", Колония.

Причепилівка (Дворище) – вулиця, що розташована на схід від мона-стирського двору.

У литовсько-руську добу дворище було визнане державою за одиницю оподаткування.

Достойники міста - війт, парох, власник отримували повноцінну ділянку (дворище) у дві міщанські парцелі - curia.

Дворище складалося з кількох «димів», тобто окремих господарств, які, як правило, належали родичам.

До 2018 — центр сільської ради, якій були підпорядковані села Дворище та Росохуватець.

Кілька димів (3-8) складали дворище, а з дворищ утворювалося село.

Пан побудував собі великий фільварок, звідки й пішла назва нового присілку Дворище.

Як свідчить Г. П. Василенко, німці безперервно йшли через Дворище зі сторони Червоноармійська.

Так само Кумово, Дворище і і ряд інших урочищ.

Дворище відійшла до складу Дубовецької сільської ради, зі складу котрої було перечислено кол.

На території села є рештки поселення «Княже дворище» (ХІІ-ХІІІ ст.).

За часів Литовсько-Руської держави одиницею оподаткування, а отже й обліку платників податків, було «дворище».