Found 15 exact results, 2 similar matches.
Мама випікає, Тато прибирає, Я в новенький кошик Смакоту складаю: Рум'яненьку паску, Маслечка горнець, Шиночку, ковбаску, Хрону корінець.
Одночасно як взірець серед переповненої зали глядачів мандрував гаварецький горнець.
«Золотий горнець» (нім. Der goldne Topf) — повість німецького письменника-романтика Ернста Теодора Амадея Гофмана.
За визначенням самого автора «Золотий горнець» — це «казка з нових часів».
Горнець я закопав на тому місці, де і знайшов.
Слово «гончар» (раніша форма горнчарь) є похідним від «горно», звідси також і «горщик», «горнець», «горня».
Як уже всі покінчили їду, поставила Рифка горнець кипячої води і кілька склянок з грубого зеленого скла.
У народних приговірках символізує людину: «порожній горнець дрінчить, а повний мовчить» — про дурнувату балакучу людину, «чим горнець накипить, тим і смердітиме» — про звички людини, «горнець кітлові довіряє, а оба зашмальовані» — про довіру лихої людини іншій лихій.
Одежа його була пошита з мішковини, на голові замість капелюха яснів горнець, а також він не носив жодного взуття.
Мій син Петро на початку 60-х років намагався цей горнець відшукати, проте знайшов інший, що був трохи менший від попереднього і вже розколений».
Могутнім поштовхом до творчості для Гофмана стала перемога над французами. 26 листопада 1813 р. Гофман розпочав працювати над «дрезденською казкою» «Золотий горнець».
Оскільки для старослов'янської мови у назвах предметів побуту, явищ природи, городищ характерне закінчення (ць) (ганець, стрілець, місяць, горнець, Овруць, Корець), то свою назву і отримав хутір Лабаць.
Свідчення підгайчанина Михайла Яремчишина (1914—2013): «В 1938 році я під час копання глибокої ями в кінці свого городу приблизно на глибині одного метра натрапив на горнець чорного кольору.
На Катерини (7 грудня) дівчата сходились на спільну вечерю, готували спільний борщ і кашу, а перед північчю обгортали горнець із борщем і кашею новим рушником, вилазили по черзі на ворота й заклика́ли долю на вечерю.
Із розповіді покійного батька, довголітнього вчителя в селі Мшанець, знаю, що один господар (прізвища не пам'ятаю), копаючи яму під картоплю, викопав горнець, правдоподібно урну з попелом, очевидно пам'ятку старовинного похоронного обряду, знахідник, думаючи, що там заховані гроші, розбив горщик на брузки і розчарований порозкидав черепки.
Поряд з горщик, горщок, у діалектах вживається назва горне́ць.
Го́рщик, горне́ць, горщо́к — один із найдавніших і найчисленніших різновидів глиняного посуду, що став навіть символічним уособленням гончарства.