Found 7 exact results, 13 similar matches.
«Василева мати пішла гоготати.
Гоготати (чи щедрувати) дозволялося лише жінкам.
Після отримання Савченко негайно відпустити і гоготати в голос, показуючи в бік Кремля пальцем!" - при цьому заявив Фейгін.
Трапляється в запозичених словах та в звуконаслідуваннях: gigotać — гоготати, gyrgawa — пелька.
Перед новим роком, на Маланки, жінки перебиралися у різні театралізовані костюми і ходили по хатах, це називалося гоготати і це супроводжувалося наспівами:
Також лонри можуть кричати, якщо до них мимоволі торкнутися чи наблизитися, і гоготати, щоб привернути
Так, скажімо, українцям чується, що качка кричить кря-кря, англійцям - квак-квак (quack "крякати"), французам - кан-кан (cancaner "крякати"), датчанам - рап-рап (гарре "крякати, гоготати").
Багаття безвісти гогоче,
Публіка гоготала, йшла за військовими з їхніми дружинами...
Публіка гогоче.
Публіка гоготала"....
Хоча, з огляду на те, як він "гогоче", то може стати "кульгавим" уже цього року", - додав депутат.
Жінки, матері та їхні доньки, лежать праворуч і ліворуч уздовж шосе, і перед кожною стоїть шеренга мужиків, що гогоче, зі спущеними штанами.
«Мурка» (творіння Оскара Строка і Якова Ядова), сто разів відредагована зеками й мирним населенням, - як гімн ненаситної народної душі, що гогоче.
При цьому Шуфрич зауважив: "Гусак, тому що це український дурний, самозакоханий птах, що багато гогоче, а користі від нього, крім як з'їсти, ніякої".
Гогочуть тварини здебільшого до людей, випрошуючи собі увагу або їжу.
Всесильні «шестерінки», які крутять заржавілий механізм ефіру, вершать чиїсь долі, топчуть природні таланти, а потім у тих-таки саунах «гогочуть», підбиваючи свої бариші.
На трьох плакатах зображені люди з Хелловінським «злим» виразом обличчя: вони кривляються, гогочуть і ричать.
Справді, чи не ті самі почуття вмить охоплять вас у вихорі сільського ярмарку, коли весь народ зростається в одне величезне страховище й ворушиться всім своїм тулубом на майдані та в тісних вулицях, кричить, гогоче, гримить?
Я б переніс цю фразу до нашого контексту: хто побачив Світ Христа в очах новомучеників і працював з архівами радянської нелюдської машини, так до кінця і не засудженої, – не може не ставитися з певним презирством і відторгненням до ідеології держави-«гопника» з пострадянськими комплексами, компромісами митрополита Сергія Страгородського й імперсько-шовіністичним присмаком, де «Верховний (демон) Гагтунгр», користуючись мовою Данила Андрєєва (російського письменника і філософа 20-го століття, автора містичного твору «Роза світу» – ред.), хрипко гогоче над штабелями жертв від Комінтерну до сьогоднішніх найманців «Вагнера».