Found 30 exact results, 20 similar matches.
вікові́чний
- Який живе, існує протягом багатьох віків, вічно.
Це наш віковічний головний біль.
Віковічний уклад життя Києво-Печерського монастиря почав змінюватися після поразки Івана Мазепи.
Головним героєм поеми є Вайнамьойнен — віковічний старець, син повітряної діви Ілматар.
Гірський регіон, довкола якого розкинулися виноградники з багаторічною історією і виноробні, що зберегли віковічний вигляд.
Ти міг спокійно залишитись у спокійному, байдужому Києві, гроші тобі не потрібні, навіщо тобі цей віковічний окопний бруд?"
Одного разу блискавка вже влучила у віковічний дуб поряд.
Але широкі верстви трудового народу такі "дебати" люблять, бо вони освіжають і викликають бажання відродити віковічний ритуал "бити морди".
Не зважаючи на таку близькість кордону та підступність зв'язку, тут жодного натяку на сепаратизм - лише незворушний віковічний спокій.
Про це свідчить останній віковічний дуб — патріарх Верхньодніпровських лісів.
І забуваємо сказати, що при совєтах віковічний Закон предків було скасовано, а всі Заповіді порушено.
Головною родзинкою території є віковічний черешчатий дуб, віком понад 200 років.
Халаддін вирішує виконати це завдання передавши віковічний вогонь до дзеркала за допомогою двох палантірів.
Знищивши дзеркало (єдиний спосіб — скинути у віковічний вогонь Ородруїна) можна обірвати цей зв'язок і звільнитись від тиранії ельфів.
Щоправда, порушити віковічний плин традицій спробувала було зарозуміла молодь, точніше, якась її незначна й досить міфічна частина, безвідповідально заявивши свого часу: мовляв, нове покоління вибирає “Пепсі”.
Він настільки статичний і в чомусь віковічний, що будь-які активні рухи людей на цих ландшафтах є незвичайними.
Це і деміург, і син, і віковічний голос, і бог, що вмирає, а потім знову відроджується по колу й по колу, щоби зрештою сісти у свою вишневу дев'ятку і поїхати на риболовлю.
Але я хочу, щоб ми всі згадали, як консолідувалася Україна без влади, яка боролася з узурпацією і війною, коли Дніпропетровськ і Львів стали хребтом України, коли Київ доєднався до цього, коли Дніпропетровськ майорів синьо-жовтими прапорами тоді, коли віковічний ворог України наступав на Україну.
Наш віковічний ворог і мучитель, конаюча Батиєва Жовта Орда, а РФ безсумнівно є її черговою іпостассю, вчепилася мертвою хваткою в наше тіло, намагаючись знекровити, розірвати й утримати в положенні свого раба й жертви, бо тільки в кровопивстві і приниженні інших знаходить вона сенс свого існування.
Уже в ньому, іще без чіткого «Сталінового замовлення», намагаючись «просувати лінію Партії», Довженко свідомо пішов проти сценарія Майка Йогансена та генерала Армії УНР (а себто Довженкового колишнього головнокомандувача) Юрка Тютюнника й переробив багато сцен, а насамперед фінал картини на догоду тим партійним функціонерам, які цей фільм мали в майбутньому дивитися, тим самим, на жаль, знищивши кінострічку «абсолютно штучним і відразливим» фіналом, в якому «віковічний дід, перетворившись на безглуздий уламок минулого, сидить у поїзді майбутнього і слухняно попиває чайочок»...
Те, що «казка» Матюрена його схвилювала, відчувається вже в одному з перших його юнацьких романів «Віковічний, або Два Берингельда» (1822).
За переказами, на цьому місці, де зараз розташоване село колись був віковічний ліс, у якому оселився чоловік на ім'я Гринь зі своїми рідними і товаришами.
«Камінний хрест» в такому випадку - дослідження душі українського селянина-трударя, якого соціальні обставини примушують рвати віковічний зв'язок з тим ґрунтом, на якому він виріс.
Поселення названо Привороттям тому, що воно було засноване поблизу воріт, встановлених на шляху при в'їзді у віковічний ліс, що вкривав береги Ушиці та її правих приток.
Міссіонер Боніфатій під час навернення населення Півночі Європи відзначився тим, що зрубав віковічний дуб в районі сучасного Фріцлару, який місцеві мешканці вважали деревом самого Вотана.
Праліс, у деяких варіантах перекладу — Старий Ліс, Віковічний Ліс, Древлепуща (англ. Old Forest) — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна невеличкий, але дуже густий лісовий масив у краю Еріадор.
Тодішній теоретик етнографізму Пантелеймон Куліш писав: «Одна народна поезія стоїть за віковічний взір», «Українська писана словесність має свій корінь у тому, що народ український говорить і співає».
Так, обкладинка «Чоловіка…» виконана у традиційних «чоловічих» кольорах — чорному й сріблястому, з ними контрастує тілесного кольору скульптура Давида: на цей віковічний ідеал маскулінності з подивом витріщаються наші інфантилізовані сучасники.
Вперше цей об'єкт згадується у рішенні виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 28 листопада 1974 року № 687 «Про створення державних заказників і поліпшення заповідної справи в області», додаток 2, пункт 15, під назвою «Віковічний дуб — партизанський пост».
У районі (на момент укрупнення) діяли 3 ботанічні заповідники: Собківський площею 1,8 га, Степківський — 4,5 га, Юрківський — 3,5 га. 1 ботанічний заказник «Журбинка» площею 5 га у селі Ятранівка; пам'ятка природи — віковічний дуб, що займає площу 0,01 га та дендропарк «Дружба» площею 3 га у с. Паланці.
Роботи юнака визнані такими, що тривожать душу, милують очі, викликають роздуми про віковічний досвід пізнання складності і гармонії буття, бо вишивка — духовний символ, зрима пісня українського народу, рукотворна молитва, видиме звернення до людини і до Бога що в ній проявляється і живе народна душа із споконвічними прагненнями служіння красі і добру.
У Мордорі, де віковічна темрява".
Віковічної.
"Найкраще привітання від віковічного ворога...
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали найкращі сини України.
- тез про «віковічну дружбу між українським і російським народами»;
В основі напоїв – віковічні традицї українського народу.
Віковічні дуби-велетні спиляли у Голосіївському парку.
Сьогодення – віковічна боротьба за життя.
Нескладно повірити, що кінцевою метою діяльності цього утаємниченого відомства є знищення віковічного ворога Ісламської революції - Ізраїлю.
Як вплинула пандемія коронавірусу на віковічні традиції – дізнавалась ТСН.
Це віковічна мрія українського народу.
Здійснилися віковічні мрії" — це слова універсалу 1919 року.
Це не сьогоднішня проблема, вона віковічна.
В тому документі написано, що ”віковічні мрії українців реалізувалися”.
У ньому віковічна мудрість нашого роду.
Тобто, в нас віковічне це непорозуміння.
Для вчених запуск колайдера означає реалізацію віковічної мрії.
Натомість стали продовжувачами віковічного дрейфу "визвольної української справи" - у чужі державно-національні організми.
Видавництво Zалізний Тато пропонує нову оптику сприйняття віковічного твору світової літератури.
Цивілізаційній межі з віковічним ворогом – Російською імперією.