Found 2 exact results, 44 similar matches.
відру́бний
- Стос. до відрубу.
Галичина – конфесійно відрубний регіон України.
«Справжньою подією стало те, — напише згодом Д. Антонович, що через двадцять років після смерті Соленика і сім років після смерті Щепкіна знову з'явився на українській сцені актор, що дорівнював їм силою і характером свого таланту, актор, що виконував ті самі ролі, але вже з нахилом до іншого стилю, і працював, одухотворений надією на самостійний український театр, відрубний від московського, з яким до того часу він був механічно сполучений».
Історичні частини країни – Триполітанія, Феццан та Киренаїка – мають відрубну історію аж до початку 20 століття, італійської колонізації.
Відрубні місця поселення євреїв з'являються в передмістях Дрогобича, Самбора, інших міст Галичини.
Цей факт розбиває міфи про “галицьку завмінковість”, про “суто галицькі відрубні” інтереси.
Просто їх влаштовує така ситуація, коли закарпатські мадяри стають абсолютно відрубним тілом у незалежній Україні.
Ну і третя «відрубна» локація називалася «Купол».
Уряд також у свідомості британців аж ніяк не окрема гілка влади - це радше виконавчий орган парламенту, а не щось відрубне і незалежне.
З'явились столипінські відрубними.
Наведені в матеріалі факти зайвий раз доводять, що захисників «прав російськомовних» насправді більше турбує право України на відрубне від Росії існування.
Не були ще цілком переборені розбіжності в поглядах і навичках, виплекані довговіковим відрубним життям у ріжних державно-політичних умовах.
Ну, а чи були у вас якісь намагання створити зовсім відрубну, самостійну національну церкву, на взір нп. старонімецьких католиків?
Всі селянські господарства поділялись на хутірські і відрубні.
Поліпшення, що почалося зі Столипінською реформою, стосувалося лише близько ¼ господарств, насамперед хутірських і відрубних.
З другого боку, це засіб нищення національно відрубних мистецьких культур поодиноких народів».
І говорячи далі –можливо все таки влада наша, тобто «Банківська» влада, хоче взяти під контроль Крим, тому що практично він був якоюсь відрубною частиною України.
Очевидно, картограф не хотів визнавати належність цієї дільниці до міського ансамблю і своє небажання виявив у тому відрубному і недбалому стилі.
Як це талановито засвідчили російські вчені-євразійці, культурно та ментально Московська Церква та держава є цілком окремим, відрубним стосовно Київської Русі явищем.
Тому містики бачать Бога вже не як відрубну від найвищого добра і безконечної краси безконечну істину, а відчувають Пресвяту Трійцю як абсолютне джерело безконечної Божої святості.
А на мою думку, через 100 років ізоляції від вселенського православ'я Київський Патріархат перетвориться вже на щось остаточно відрубне від помісних Православних Церков.Ізоляція – це не лише штучний стан.
Напередодні, приймаючи у Москві премію «Срібний витязь» Слов'янського літературного форуму, Борис Олійник заявив зібраним у залі апологетам радикального панславізму: «Нарешті, випивши чашу ложно потрактованого суверенітету, ми прийшли до розуміння, що суверенітет - священне право кожного народу, але незалежність на відрубних хуторах не збудуєш.
Ми ж, українські мистці, стоячи на передодню щойно відродження власної Держави, мусимо скористати з мистецького досвіду всіх культурних народів, створивши своє національно-відрубне мистецтво, створивши школу і тим самим увійти на гідні сторінки історії всесвітнього мистецтва» .³⁸
Найінтенсивніше зростали хутірські і відрубні господарства у степових губерніях і на Волині.
Поблизу села були відрубні землі хуторів Сусли, Стогнії, Бігдани та Цилюрики .
Відстоював лінію відрубного місцевого варіанту літературної мови, спертого на язичіє, російську мову і закарпатські говірки.
При цьому протягом двох років товариство зобов'язувалося розмежувати куплену землю на відрубні ділянки між своїми членами.
Відрубна ділянка Катеринича: 234 десятини чорноземної та сірої, 20 десятин піску та 50 десятин солонців.
Наступного 1907 року для мешканців Дикого хутора на північ від нього було нарізано "відрубні" ділянки (збереглася мапа).
Трохи лісових сінокосів було на відрубній ділянці Катеринича — 3 вози по 25 пудів із десятини.
Тоді Селянський поземельний банк був допоміжний у реалізації столипінської аграрної реформи й у творенні хутірського та відрубного землеволодіння.
По суті й сама нині Україна куди більше нагадує державу-муляж, у якій за позірної наявності владної атрибутики центру кожна із територіальних частин живе відрубним від центру життям.
І саме в цей час у березні 1915 року влада вирішила перевести селян на відрубні та хутірні дільниці.
Вони були розташовані переважно в західній частині дачі (в бік Марківців, Мостища та Сухині), а також у бік відрубної дачі Коляжина.
Селяни користувалися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства.
Скорочувався і фонд земель 2-го типу внаслідок дії царських указів 1906 та 1912, за якими дозволявся їх продаж "у відрубне та хутірське господарства".
Українська історіософія має своїм об'єктом написання відрубної, самостійної історії України (предмет у конкретній історіософії може видозмінюватися, але в обмежених варіаціях — народ, держава, культура, Церква).
Споріднені з хуторами були так звані відруби і відрубні господарства, в яких земельні угіддя і частина забудов скупчувалися разом, а сама селянська садиба і далі залишалася у селі.
У західній частині дачі лежала відрубна ділянка колегії Галагана, де було ⅓ солонцюватої землі (урочища Лабровщина, Киселівка, Локатовщина) та ⅔ сіро-глинистої, навіть гіршої якості, ніж у Макарівці.
Якщо говорити про українську філософію, то я не вважаю, що тут є така проблема, чи дана національна філософія складає щось відрубне (тобто ледь не творить окрему цивілізацію), чи вона є варіантом в межах ширшої традиції, великої традиції.
У побуті вони користувалися своїм особливим діалектом на базі німецької мови, так званим «їдиш», носили відмінний від місцевого населення одяг і, взагалі жили своїм відрубним життям протягом кількох століть.
Титул великий князь переходить до галицько-волинських і суздальсько-володимирських північних князів, як претендентів на очолювання комплексу східнослов'янських земель, що тоді вже виразно розкладався на відрубні поміж собою частини.
Марківчани мали маленькі присадибні ділянки під сади та городи, а також могли володіти землею в полі, яка була двох типів власності: одноосібної («відрубні» ділянки, виділені під конкретного власника) та спільної (громадські «загальнозмінні» ділянки).
Рудьківчани мали маленькі присадибні ділянки під сади та городи, а також могли володіти землею в полі, яка була двох типів власності: одноосібної («відрубні» ділянки, виділені під конкретного власника) та спільної (громадські «загальнозмінні» ділянки).
Станом на кінець XIX століття, себто в 1880 році в Лосинівці нараховувалось орної землі 5921,5 десятин, яка була розподілена між державними селянами на сімнадцяти відрубних ділянках, де до кінця XIX століття утримувався общинний переділ ділянок землі.
Латиномовна література, маючи низку специфічних рис, залишається мовною версією національної, ще одним засобом вираження в письменницьких руках, а не абсолютно самобутнім відрубним явищем, оскільки виключно латиномовних письменників ані серед українських, ані серед польських в окресленому періоді (XVI–XIX ст.) не виявлено.
Найбільше їх було до Мостища й Заворич (Довге болото, що проходило в Марківецькій, Мостищенській та Рудьківській дачах; Койцеве болото; Кругле болото у 2-й зміні праворуч від Мостищенської дороги; Козинець у 1-й зміні ліворуч від цієї ж дороги; болото Гало праворуч від Заворицької дороги; низки до залізниці; Кирилишине болото; у відрубній ділянці Катеринича тощо).