Found 2 exact results, 15 similar matches.
Не прив'язане до мови, воно є вільнішим, а відтак – радикальнішим у своєму потенціалі вчувати та відображати нові тенденції.
Незважаючи ні на що, відбувалося навчання в школах, учні брали участь у хорових гуртках, розважалися на міських танцювальних майданчиках, в театрі йшли вистави, й одужалий від тифу Василь Симчич грав Петра в «Наталці Полтавці», осиротілий Юрко Сербинський продовжував співати в церковному хорі, й на «Буде ім'я Господнє» дзеленчали від його басових нот дзвони на дзвіниці; професор Штраус зачаровував учнів божественними пасажами з «Інтермеццо», які прославляли красу природи, вчив шибеників слухати дихання українського степу вухами Данилка із «Дитинства» Юрія Яновського, вчувати музику самого сонця в поезіях Павла Тичини й бачити, як загоряється на заході жертовник Богові, й день обсипається мов мак.
Вчуваєте ревище моторів?
- Інтуїтивно вчуваю, як у декого підтискаються губи.
А інші вчувають у його дикому реготі сумні ноти.
Там Божий маючи завіт, Тварини всі мені покірні; І зоряний вчуває світ Мене у просторі безмірнім.
Михаль вчував наближення Різдва.
Нічний слух не вчував таких наспівів відтоді, як зруйновано наше місто й люд його пішов у вигнання».
Його “труди і дні” – то сторінки важливої книги Буття, де вчуваємо благословенний голос Віри і тепло глибокого серця».
Проте минуло 75 років, і в міжнародній політиці ми вчуваємо ще невисловлене, але вже очевидне: «Спробуймо ще раз!»
І за формулою "зробимо їх разом" я вчуваю давню формулу "мы разведем их как котят".
Іншими словами, опозиціонери хочуть відправити головного претендента на президентську посаду, Володимира Путіна, на політичний спочинок, а в обмовці сибірської журналістки вчувають фрейдівську помилку.
Зразу по війні Європа одностайно проголосила гасло "Ніколи більше", проте минуло 75 років і в міжнародній політиці ми вчуваємо ще не висловлене, але вже очевидне "Спробуємо ще раз".
Ми вчуваємо в ній не порив відійти від життя, що, можливо, звучить в кількох фразах Міаєля Крамера, а спробу знайти «визвольне слово», яке визволяє від вавилонського прокляття «сімейної самотності».
Коли ж заходила мова про молдован, турків чи корейців, яких чимало є в моєму рідному місті, нерідко в розмові вчувала поблажливість або меншовартість.
Країни, у якій Тельман вчував уже не зачаєну, а з останніх зусиль потамовану потугу, енергію, здатну вразити і континент, і цілий світ, – а тому цю потугу слід було використати для себе, на свою користь, на користь Великонімеччини.
Так, глядачі зайвий раз пересвідчилися, що Віктор Пінчук та Арсеній Яценюк добре володіють англійською мовою і що Віталій Кличко ніяк не оволодіє українською (що автоматично перекриває йому шлях до доброї половини потенційних виборців); що Юлія Тимошенко є вмілим оратором, а Віктор Янукович і досі виступає так, наче він на партзборах автобази (що не заважає йому вести за собою третину українського електорату - для цих людей саме такий стиль близький і рідний, вони в ньому вчувають відлуння втраченої навіки радянської батьківщини); що обидва кандидати у президенти України завзято критикують «владу», виносячи за дужки свою власну вмонтованість у цю владу впродовж останніх п'яти років (майже три роки прем'єрства Тимошенко і понад рік - Януковича, а поза тим - лідерство у далеко не останніх за впливом депутатських фракціях, тобто у структурах законодавчої влади); що західні експерти та журналісти також нерідко працюють на «свого» кандидата, ставлячи саме ті запитання, відповідь на які може стати найбільш виграшною для «їхнього» діяча - і т. д.