Found 3 exact results, 9 similar matches.
Які вміють не тільки воркотати з бабусями-песніонерками чи посилати депутатів за зрозумілою адресою.
Походження праслов'янського слова неясне, припускають його звуконаслідувальний характер (пор. «воркотати»).
Дитя буде спати Котик воркотати…
Мило воркочуть і насолоджуються сонцем.
Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.
Закадровий голос з надєждою воркоче: «Може, недарма їх винищували під час інквізиції?».
«Голуб», який воркоче з «яструбом»
Воркоче, лепече – не пізніше 12 місяців
Вони воркочуть до дитини, а та мружиться у відповідь.
Залицяючись до самиці під час гону, самець своєрідно воркоче, а самиця ж у цій ситуації видає звуки, що нагадують куряче кудкудакання.
Секретар союзної держави Росії та Білорусі Павло Бородін, стоячи біля глобуса, на якому всю Євразію, наче стрілами атакуючих військ, розмальовано лініями російських газогонів, замріяно воркотав: «Усе буде у нас, і Україна у нас буде, і Грузія у нас буде, і Казахстан у нас буде».
Що ж і це для Бога не новина, відкриємо книгу пророка Ісаї 59:3-19 - « Бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе! 4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин! 5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде... 6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства... 7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах! 8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою. 9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо! 10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!... 11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно... 12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх! 13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві... 14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти, 15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований...