Found 2 exact results, 14 similar matches.

VOCABULARY
вистру́нчуватися

- Проте у нас і телебачення вже починає «виструнчуватися», або «підлаштовуватися».

Лiдер радикалiв заявив, що краще мати будь-який гiмн, анiж виструнчуватися пiд звуки гiмну колишньої Югославiї, котрий пiд час кожного виконання викликає бурю протестiв.

Щоб я перед кимось виструнчувався?

Вiн у позi переможця щодня виструнчувався перед телекамерами й заявляв про нiбито героїчну боротьбу армiї з агресорами.

Це те, що при виконані державного гімну міліціонери скидали кашкети, а всі присутні виструнчувалися і клали руку на серце.

Як виструнчуються його концепти, творяться сенси та все майстерніше добирається програма.

Великий молитовний зал, названий "великою келією", вміщав тисячі вірян, і коли рабин заходив у "келію", його послідовники виструнчувались і тамували віддих.

І те, і те, мовляв, пишеться і тільки згодом виструнчується в певну внутрішню структуру, сюжет.

І це ведучий, перед яким у перший рік роботи в Україні виструнчувались місцеві політики, боязко почуваючись у присутності московської телезірки.

А не виструнчуватись перед штабними офіцерами, котрі приїздять до нас перевіряти, чи є в нс місце для розраджання зброї і чи всі бірочки на місці, і чи висить стінгазета?

На початку 90-х, коли Сталіна можна було не любити навіть тим, хто виструнчувався при слові «Москва», книги Суворова здобули шалену популярність в СРСР, а потім і в Україні.

Похмурі й ділові дядьки з вузькими щілинами непроспатих очей, вони мовчки обмінювалися рукостисканнями й виструнчувалися в нестійку чергу, аби зустріти день грядущий півлітровою гальбою рудого, мутнуватого напою.

Тепер, після виходу фільму, який дуже кортить назвати opus magnum Муратової, вся її творчість періоду «української незалежності» виструнчується в певну лінію, спрямовану на відображення того, що послідовно позбавлялося репрезентації.

У частини людей живе свята віра у те, що на телебаченні все роблять за командою «зверху», що у мене є десь тут під столом прямий телефонний зв'язок з кимось із власників чи керівництва каналу, хтось мені телефонує, я підскакую, виструнчуюсь і кажу: «Так!

Але час імперії уже облущується, непомітні тріщини руйнують з середини мапу імперії Габсбургів, яка позначає територію, населену неймовірною кількістю слов'ян та евреїв, власне мешканцями провінції, яку одночасно обожнюють і ненавидять імперію, які під "Марш Радецького" виструнчувались перед портретом цісаря, а згодом танцюватимуть, мов ошалілі на радощах, по просторах, розкарячних Світовою війною.

І от читаєш спершу ці окремі слова, що виструнчуються в рядки, а потім переростають у сторінки, яким немає кінця-краю, як і цьому широчезному морю, і ловиш себе на думці, що теж не можеш її не любити з першого зимового крижаного подиху три роки тому, з першого літературного фестивалю й холодних жовтневих купань, медитації на море й човни в яхт-клубі, першої дискотеки в «Шкафу» аж до світанку, ночівлі, чи то пак, радше світанкового сну в «Брістолі», бігу за Андруховичем біля Лондонської, розмов із Жаданом про літературу Одеси, крокуючи Ланжеронівською…