Found 2 exact results, 17 similar matches.
ви́гострити
- Відточуючи, робити що-небудь гострим.
А не тільки десь там закритися, вигострити мозок і медитувати над Біблією.
У єднанні з російською революційною домократією поет гідно продовжував і розвивав революційні традиції першого покоління борців за свободу — декабристів і в один голос з Чернишевським — «к топору зовите Русь» закликав «добре вигострити сокиру» — організувати всенародне повстання, яке б змело кріпосницький лад і самодержавство.
Та добре вигострить сокиру,
Треба самим “добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить”...
"А щоб збудитьХиренну волю, треба миром,Громадою обух сталить;Та добре вигострить сокируТа й заходиться вже будить.
Поки народ справді ще може терпіти і ще не "вигострив сокиру", як казав великий Кобзар.
"А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить".
Максим зазначає, що час, проведений у АБТ, змінив його, він вигострив техніку та удосконалив свої драматичні здобутки завдяки великій кількості ролей.
Але «вигострю, виточу зброю іскристу» – вчитуєшся уважніше і воно лягає на душу».
Одне діло розчаруватися і плюнути на все (в тому числі, на чергові вибори), зовсім інша справа – пригадати класика і "…добре вигострить сокиру"….
Служачи у відомого Павла Судоплатова (начальника Четвертого управління НКВС-НКДБ СРСР), Маклярський вигострив фантазію, займаючись радіоіграми з німцями…
Вона корить себе що «вигострила» погляд у пустелі, а він навіть не обернувся на неї.
Роки поневірянь, ще більше загартували юнака, викували потужний характер, вигострили бажання боротися за життя і вперто йти до цілі.
Вона настільки вигострила талант говорити те, що хоче, що мало хто із журналістів наважиться її перебити і «отверезити» від чарів відповіді.
Феннел — надія нового британського кіно, яскрава феміністка й талановита сценаристка, яка вигострила язик, працюючи разом із Фібі Воллер-Брідж над серіалом «Вбиваючи Єву».
Котрий, на думку національно заклопотаних пророків куди меншого масштабу, тільки те й робив, що ридав над гіркою долею українських кріпаків, або - спав і бачив, як би його «добре вигострить сокиру».
Одне слово – таке собі тупцяння на місці, або каганцювання, як ще у ХІХ ст. радикали називали просвітян, які з каганцем ішли в народ замість того, щоб кликати "обух сталить та добре вигострить сокиру".
Щороку, коли новорічний ажіотаж сягає апогею, я забиваюсь у щілину і, перетворившись на рефлексуючу комаху, вимірковую щось гнівне на кшталт: “Якби не гнулися раби”, або ж “Щоб сонце не гріло смердючого гною”, або ж зовсім уже нестерпне “Та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить”...
А як розуміють сьогодні свободу українці, люди в Україні сущі, у словах полум'яних і гнівних Тараса Шевченка, “щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру та й заходиться вже й будить”, чи може як у Василя Стуса “в новій вітчизні по громаддю спроб...в неволі здобули для себе волю?”