Found 30 exact results, 20 similar matches.
"Такий він - перший великорос!
Так сказав би великорос Тиков, робітник Дніпропетровського заводу.
«В особі Андрія великорос вперше виступив на історичну арену», – писав Ключевський.
За словами російського історика Ключевського, це був "перший великорос, який вийшов на історичну арену".
Причому, за Драчем, його улюблений Янукович - таки великорос, бо великий і ні в що не грається.
На думку професора Василя Ключевського, "в особі князя Андрія великорос уперше виступав на історичну сцену".
З якого дива великорос, до всього ж - засновник російської композиторської школи, раптом взявся до доброчинності?
Як казав Ключевський, перший великорос був Андрій Боголюбський.
– Відомий російський історик Василь Ключевський казав, що Андрій Боголюбський – це перший великорос, себто росіянин, якщо говорити теперішньою термінологією.
Глибоко всередині я залишаюся тим, кого українці називають великорос, і це надає мені давнє російське відчуття презирства до цих “малоросів”.
А отже, ніякого відношення до історії стародавнього Києва і всього Київського спадку "великорос" не має і мати не може.
Перший великорос // Український тиждень, № 31 (351), 1-7 серпня 2014 року.
По-перше, це етнічне походження, як вважалося за радянської влади: «русский» – це великорос.
Попри своє українське походження, вчений усвідомлював себе „русским человеком“, розрізняючи три поняття: українець, великорос, „русский“.
І професор В. О. Ключевський заявив: "В особі князя Андрія великорос уперше виступив на історичну сцену" [6, с. 113].
Російський історик Ключевський небезпідставно вважав суздальського князя Андрія Боголюбського першим власне російським князем: "З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену".
Майбутній «перший великорос» народився приблизно у 1111 році й у молодості майже нічим не відзначився – літописи мовчать про його діяльність.
Первинний проект скульптурної композиції був вельми агресивним: хвацький вершник скидав з постаменту поляка, єврея і єзуїта, тоді як поруч малорос, білорус і великорос мирно слухали спів сліпого кобзаря.
Російський історик Ключевський називав суздальського князя Андрія Боголюбського першим князем майбутніх московитів: «З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену».
За висловом російського історика Васілія Ключевского, «в особі Андрія великорос уперше виступав на історичну арену, і цей вихід не можна визнати вдалим».
Гасло «Росія для росіян!» було співзвучно думкам Достоєвського, який писав, що «господар землі російської — є один лише росіянин (великорос, малорус, білорус — це все одно)».
Професор Московського університету, антрополог Є. Чепурковський (1871-1950) встановив, що східний великорос – етнографічний тип спільний з мордвою, черемисами і башкирами; великороси, які живуть по вододілах, мають тип, що наближається до литовців, зирян і перм'яків.
Адже саме з цієї причини не відбувся проект «триединой русской нации», коли десь за доби Олександра III раптом виявилось, що «російське» — це лише великорос, а українське і білоруське — це щось маргінально-заборонене.
Прощаючись з померлим товаришем, він сказав: "Олександр Русов - великорос за походженням, людина великої душі, кришталевої чистоти, яка все своє життя горіла рівним і сильним полум'ям любові до України і українського народу".
І це при тому, що у виданнях творів В. Леніна вираз "москаль" у значенні "великорос" зустрічаємо не раз і цілком вільно: "москалі, шовіністи, великоруси хочуть задушити фінів", "москалі, великороси, які завжди поляків давили, хочуть внести в Польщу свій великоруський шовінізм, прикритий назвою комунізму".
За такого керівництва перший проєкт пам'ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відверто шовіністичний — кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендаря та єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря.
Для мене відродження української мови є дуже великим позитивним явищем.Мені здається, слід розрізняти – російське, українське, великоросійське; росіянин і великорос – різне, і всі це відчувають і знають.Зволікання з територіальним відновленням Росії все посилює тут відокремлення України від Росії більш рішуче: створюється звичка, створюється нове тіло.Серед українських діячів дуже небагато – особливо серед різких націоналістів – людей позитивної культурної цінності.У багатьох зовсім неправильне ставлення – зневажливе – до національного елементу.
В наступних перевиданнях цієї книги автор, відповідно до змін тогочасної сусп.-політ. ситуації, переходить з позицій автономізму до вірнопідданства, намагається гармонізувати ідею великорос. державності з проявами «малоросійського» локального патріотизму (така етнонац. світоглядна орієнтація базувалася на ідеї ієрархії множинних лояльностей, які мали певним чином співіснувати, не виключаючи одна одну, й була властивою більшості тогочасної укр. еліти в Російській імперії).
Інший російський історик Ключевський небезпідставно вважав суздальського князя Андрія Боголюбського першим власне російським князем: "З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену".
"Боротьба за політичну самостійність України не відноситься також виключно лише до українців - народу, а взагалі до всіх, що замешкують Україну, без огляду на те, чи се автохтон-українець, чи колоніст: великорос, поляк, жид чи німець.
Також читайте Про гніт великоросів
НЕ ИХ означало не "великоросів".
Словосполучення «російський народ» Табачник тлумачить широко: росіяни для нього - це малороси, великороси й білоруси.
Нечуваний вчинок для "побожного великороса".
Можливо, він і наважився б сказати «великоросу» Януковичу «давайдосвидания»...
«Малороси» і «великороси»
Бузина дотримувався погляду про триєдність російського народу («малоросів, білорусів та великоросів»), і тому називав себе і українцем, і росіянином.
Жириновського називали "політичним клоуном" і державником-великоросом, популістом і антизахідником, євреєм і антисемітом, женоненависником і улюбленцем жіночого електорату.
Доморослі великороси теж своїх не кидають.
- Великороси здивували мене своєю грубістю й якоюсь грубою мужичою фамільярністю.
Цю фальшиву теорію Поґодіна – Соболєвського про великоросів-полян-древлян-сіверян наголову розбили Антонович, Дашкевич, Житецький, Яґіч, Колесса.
Гоголь побачив так багато в російському житті, чого не помічали самі великороси, тому що «зі сторони видніше».
Мовляв, великороси в Москві у 18 ст. вже були, значить вони мусили туди колись якось потрапити.
Великороси.
Кончаловський не був би справжнім великоросом з імперськими традиціями, якби не дорікнув українським повстанцям, обізвавши їх «співробітниками» фашистів.
До них долучалися курляндці та великороси, з яких першу роль грав князь Голіцин, одружений на Ходкевич (князь Олександр Сергійович Голіцин – авт.).
Можемо пригадати ситуацію в Російській імперії, коли малороси, великороси і білороси – це три племені російського народу, тобто субетнічні групи.
Нарешті з братами-великоросами знайшли консенсус: українець – це той же малорос.
«Росія відновлює свою історичну повноту, збираючи «рускій мір», російський народ разом – у всій його сукупності великоросів, білорусів та малоросів, – заявляє Акопов.
"Великороси кажуть: "Ніякої України не буде", а я кажу хоч би що було, Україна в тій чи іншій формі буде.